Президент України Володимир Зеленський 28 липня відвідав США, де провів ключову зустріч із президентом Дональдом Трампом в Овальному кабінеті Білого дому. Офіційним приводом візиту стала церемонія прощання з сенатором Ліндсі Гремом, давнім другом України, який раптово помер 11 липня. Однак, як і під час похорону Папи Римського Франциска, український лідер використав поїздку для обговорення критично важливих потреб України у війні.
Зустріч Зеленського та Трампа тривала близько години та була закритою для преси. Зеленський назвав розмову «хорошою», а Трамп у своїй соцмережі Truth Social написав, що все пройшло «дуже добре». Сторони обговорили ліцензії на виробництво перехоплювачів для систем Patriot, а також «деякі інші ідеї», які залишилися без деталей. Особливу увагу приділили можливому візиту до Києва спецпредставників Трампа — Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера. За даними блогерки Лори Лумер, яка посилається на власні джерела, візит може відбутися протягом двох найближчих тижнів. Це важливий крок, адже раніше спецпредставники відвідували лише Москву, хоча Київ неодноразово запрошував їх.
Позитивний тон зустрічі різко контрастує з публічним конфліктом, який стався 28 лютого 2025 року, коли українську делегацію достроково попросили покинути Білий дім. Тоді віцепрезидент Джей Ді Венс звинуватив Зеленського в недостатній вдячності за американську допомогу. Цього разу Венс був відсутній на зустрічі з українською делегацією, оскільки брав участь у службі за покійним сенатором Гремом. Він приєднався лише до розмови Трампа з прем'єр-міністром Ізраїлю Беньяміном Нетаньягу, що викликало жваве обговорення в мережі, але офіційно пояснювалося графіком церемоній.
Американські оглядачі головною причиною зміни риторики Трампа називають розвиток воєнних технологій в Україні. Зокрема, великого резонансу у США набула історія із захопленням російських позицій за допомогою роботів спеціалізованої ударної роти NC13. Як зазначила кореспондентка «УП» у Вашингтоні Катерина Лісунова, український президент отримуватиме американську допомогу та прихильність Трампа доти, доки Україна демонструватиме перевагу у війні з Росією.
Після зустрічі в Білому домі Зеленський разом із міністром закордонних справ Андрієм Сибігою долучилися до церемонії прощання з сенатором Гремом. Там журналісти зафіксували коротку неофіційну розмову президента України з прем'єр-міністром Ізраїлю Беньяміном Нетаньягу. Про що говорили лідери — невідомо, але на завершення вони потиснули один одному руки. Це перша особиста зустріч Зеленського та Нетаньягу за останні роки, що може свідчити про потенційне потепління відносин.
Ліндсі Грем був палким прихильником України та регулярно виступав за надання необхідного озброєння. За день до своєї смерті він здійснив десятий візит до Києва. Основною роботою сенатора останнього періоду став законопроєкт про «пекельні санкції» проти Росії та Ірану, який мав чинити додатковий тиск на покупців російських енергоресурсів. Після смерті Грема питання законопроєкту залишалося відкритим, але 28 липня двопартійна група сенаторів оголосила про досягнення згоди щодо нових санкцій. Того ж дня відбулося перше процедурне голосування, на якому був присутній Зеленський. Законопроєкт підтримали 86 сенаторів, проти виступили 12, більшість з яких — демократи. Український журналіст у Вашингтоні Остап Яриш пояснив, що демократи мають застереження через додаткові мита та тарифи, закладені в документі, хоча загалом підтримують санкції.
Окремої уваги заслуговує зміна риторики впливової ультраправої блогерки Лори Лумер, яка перебувала в Україні в ті ж дні. Лумер, одна з найближчих до Трампа інфлюенсерок, різко змінила своє ставлення до України, визнавши, що «стала жертвою російської пропаганди». Це може свідчити про ширшу зміну настроїв у середовищі MAGA-прихильників.
Загалом візит Зеленського до США продемонстрував помітне поліпшення атмосфери у відносинах між Києвом і Вашингтоном. Україна отримала не лише позитивні сигнали щодо продовження допомоги, а й реальні кроки — зокрема, наближення візиту спецпредставників Трампа до Києва та просування законопроєкту про санкції. Подальший розвиток подій залежатиме від ситуації на фронті та здатності України демонструвати технологічну перевагу.



