Світ 4 хв читання
ЄС не продовжив персональні санкції проти РФ через вимоги Словаччини та Франції
Посли країн ЄС не змогли домовитися про продовження персональних санкцій проти Росії через вимоги Словаччини та Франції виключити зі списку російських олігархів Алішера Усманова й Михаїла Фрідмана. Повторна зустріч запланована на понеділок, 15 вересня.
Оксана ШаповалКореспондентка
Посли країн Європейського Союзу не змогли домовитися про продовження персональних санкцій проти Росії за агресію проти України. Причиною стали розбіжності щодо змін у списках підсанкційних осіб. Про це повідомив редактор «Радіо Свобода» з питань Європи Рікард Джозвяк.
За його інформацією, Словаччина наполягає на виключенні зі списку російських олігархів Михаїла Фрідмана та Алішера Усманова. Водночас Франція також вимагає виключити з переліку Усманова. Це суттєво ускладнило переговорний процес, адже раніше подібні вимоги лунали лише з боку однієї країни.
Попереднього разу персональні санкції проти Росії продовжили 14 березня. Тоді Словаччина також до останнього добивалася виключення зі списку Фрідмана та Усманова. Нинішня ситуація відрізняється тим, що до вимог приєдналася ще одна впливова країна-член ЄС.
Посли ЄС зустрінуться повторно в понеділок, 15 вересня. Це день перед крайнім терміном, коли чинні персональні санкції мають бути продовжені. Якщо домовитися не вдасться, обмежувальні заходи проти російських фізичних осіб можуть припинити дію.
Персональні санкції ЄС проти Росії запроваджені у відповідь на агресію проти України. Вони передбачають заморожування активів та заборону на в'їзд до країн Євросоюзу для осіб, причетних до підриву територіальної цілісності, суверенітету й незалежності України. Продовження цих заходів потребує одностайної підтримки всіх 27 країн-членів.
Ситуація навколо продовження санкцій загострюється на тлі ширшого міжнародного тиску на Росію. Зокрема, у США Палата представників наступного тижня розгляне законопроєкт про «пекельні санкції», автором якого був покійний сенатор Ліндсі Грем. Документ уповноважить президента Дональда Трампа стягувати 100% тарифи з п'яти найбільших покупців російської сирої нафти та природного газу, а також з країн, які допомагають Росії обходити енергетичні санкції. Серед найбільших покупців російських нафтопродуктів — Китай, Індія та Туреччина.
Законопроєкт уже схвалив Сенат США переважною більшістю голосів. Палата представників побоювалася, що документ розширить тарифні повноваження Трампа та призведе до зростання цін на нафту, але лідери зрештою вирішили продовжити його розгляд. Законопроєкт має двопартійну підтримку та підтримку Білого дому.
Тим часом російська нафтопереробна галузь зазнає дедалі більших втрат через системні удари українських дронів. Міжнародне енергетичне агентство знизило прогноз переробки російської нафти на найближчі півтора року до 4 млн барелів на добу, що на 30% менше, ніж до повномасштабного вторгнення в Україну. У серпні російські нафтопереробні заводи зазнали щонайменше 22 ударів — найвищого місячного показника від початку війни. Міжнародні санкції проти російської енергетики обмежують доступ до запасного обладнання, що ускладнює відновлювальні роботи.
Таким чином, нездатність ЄС оперативно продовжити персональні санкції може послабити загальний тиск на Москву в момент, коли інші міжнародні гравці посилюють обмежувальні заходи. Остаточне рішення залежатиме від того, чи вдасться країнам-членам подолати розбіжності до 15 вересня.
