Президент Польщі Кароль Навроцький та президент України Володимир Зеленський провели першу особисту розмову після того, як Варшава позбавила українського лідера ордена Білого Орла. Зустріч відбулася на полях саміту НАТО в Анкарі, де лідери обох країн взяли участь у вечері з іншими світовими лідерами. Навроцький підкреслив, що, незважаючи на двосторонні суперечності, держави-сусіди мають підтримувати діалог через спільну загрозу з боку Росії.
«Вчора я під час вечері розмовляв з багатьма світовими лідерами. Серед них також був, звісно, президент Зеленський. Може, ще буде нагода сьогодні, аби поговорити», — заявив Навроцький після прибуття на саміт. Він наголосив, що вважає природним, коли країни, які мають спільного ворога, підтримують діалог незалежно від певних двосторонніх напруженостей. Польський лідер також зазначив, що позиція Варшави щодо історичних питань залишається незмінною, але це не виключає необхідності спілкування.
Навроцький прямо вказав на причину напруженості: «Думаю, що Польща і вся Європа не може толерувати прославляння солдатів УПА, відповідальних за загибель 120 тисяч поляків. Але це не виключає нашого діалогу. Ми відчуваємо спільну загрозу з боку РФ. Україна зараз у війні з Росією, а Польща протягом віків була з нею в конфлікті». Таким чином, польський президент чітко окреслив дві ключові лінії: історичні претензії та спільну безпекову загрозу.
Радник президента України з комунікацій Дмитро Литвин повідомив, що під час розмови Зеленський і Навроцький домовилися спробувати узгодити графіки для окремої особистої зустрічі на полях саміту. «І домовились, що сьогодні спробують узгодити графіки, щоб ще могла бути зустріч», — зазначив він. Це свідчить про готовність обох сторін до подальшого діалогу, попри існуючі розбіжності.
Напруженість у відносинах між Києвом та Варшавою різко зросла 19 червня, коли президент Навроцький ухвалив рішення позбавити Володимира Зеленського ордена Білого Орла. Причиною стало рішення України присвоїти одному з військових підрозділів почесне найменування «Герої УПА». Цей крок викликав гостру реакцію у Польщі, де діяльність Української повстанської армії оцінюється вкрай негативно через події Волинської трагедії 1943 року.
Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск закликав не допустити подальшого загострення, але наголосив, що історичні питання мають бути предметом відвертого діалогу. Він повідомив, що Україна запропонувала кроки для деескалації конфлікту, однак Варшава очікує конкретних рішень щодо історичних суперечок. 4 липня Україна передала Польщі так званий «антикризовий пакет» пропозицій для врегулювання дипломатичної суперечки, яка виникла через питання історичної пам'яті.
Ситуація ускладнилася заявами керівника Головного управління розвідки Міноборони України Кирила Буданова, який 7 липня заявив, що Польща готує незрілі ескалаційні кроки до 11 липня — річниці Волинської трагедії. Буданов наголосив, що Україна не прийматиме жодних ультиматумів від партнерів. Водночас Міністерство закордонних справ України закликало Польщу виважено й розсудливо підійти до розгляду сеймом законопроєкту про «пропаганду ідеології ОУН-УПА».
Попередні дипломатичні кроки також включали зустріч міністра закордонних справ України Андрія Сибіги з главою польського МЗС Радославом Сікорським у Варшаві 3 липня. Тоді українська сторона запропонувала пакет антикризових заходів, щоб розрядити напругу. Однак, як свідчить розмова лідерів на саміті НАТО, остаточного врегулювання поки не досягнуто, хоча обидві сторони демонструють готовність до діалогу.
Експерти зазначають, що нинішня зустріч Зеленського та Навроцького є важливим сигналом, оскільки вона відбулася на тлі серйозної дипломатичної кризи. Спільна загроза з боку Росії, яка продовжує повномасштабну війну проти України, змушує обидві країни шукати компроміси, незважаючи на складні історичні питання. Польща є одним із ключових союзників України у війні, надаючи значну військову, фінансову та гуманітарну допомогу, тому збереження конструктивного діалогу є критично важливим для обох сторін.
