Президент США Дональд Трамп на саміті НАТО в Анкарі 8 липня оголосив про повне припинення режиму припинення вогню з Іраном, який діяв з кінця весни 2026 року. Американський лідер заявив, що більше не зацікавлений у переговорах з Тегераном, назвавши іранське керівництво «покидьками» та «хворими людьми». Ця заява стала кульмінацією серії взаємних ударів, які розпочалися після атаки на три вантажні судна в Ормузькій протоці наприкінці червня.

За словами Трампа, рамкова угода, підписана 17 червня, яка мала стати основою для довгострокового миру, втратила чинність через неодноразові порушення з боку Ірану. «Усі погодилися: жодної ядерної зброї. Ми укладаємо угоду. Вони виходять на вулицю, жартують з пресою, кажуть, що ми навіть ніколи про це не говорили. З ними щось не так, вони збожеволіли», — заявив американський президент. Він також звинуватив Іран в ударах по торговельних судах та американських військових об'єктах, що стало прямим порушенням домовленостей про свободу судноплавства.

Напередодні, протягом ночі, Збройні сили США завдали ударів по понад 80 іранських військових цілях навколо Ормузької протоки. Крім того, Вашингтон відкликав тимчасове скасування санкцій для Тегерана щодо експорту нафти. Трамп пригрозив завдати ударів по цивільній інфраструктурі Ірану та захопити стратегічно важливий острів Харг, який є ключовим нафтовим терміналом країни. «Я думаю, що все, що трапиться, закінчиться дуже швидко, і ми лише зробимо ситуацію безпечнішою, зокрема й щодо нафти; нафта стане дуже доступною, її буде дуже легко отримати, і це відбудеться дуже швидко», — сказав Трамп, відповідаючи на запитання про можливість нової війни.

Іранське керівництво негайно відреагувало на заяви Трампа. Начальник штабу та заступник координатора іранської армії контр-адмірал Хабіболла Сайярі попередив, що «збройні сили Ірану, які стоять поруч з народом, настільки сильні та непохитні, що ворог знає, що будь-яка спроба висадити війська на узбережжі Ірану означала б потрапляння в пекло, з якого не буде втечі». Спікер парламенту Ірану Мохаммад Багер Галібаф у соціальних мережах написав: «Епоха цькування та вимагання закінчилася. Ми не здаємося». Центральний штаб Хатам аль-Анбія — об'єднане військове командування Ірану — попередив сусідні країни, що будь-яка підтримка дій США зробить їх «легітимними цілями» для іранських ракет.

Загострення конфлікту миттєво позначилося на світових ринках. Ціни на нафту зросли більш ніж на 6%, тоді як фондові ринки в Європі та Азії впали приблизно на 2%. Країни Перської затоки перебувають у стані підвищеної готовності до відбиття можливих атак. Експерти зазначають, що конфлікт трансформувався у битву за контроль над Ормузькою протокою — однією з найважливіших морських артерій для світової торгівлі нафтою. Раніше, після підписання рамкової угоди 17 червня, ціни на нафту наближалися до «довоєнних показників», але тепер регіон знову опинився на межі великої війни.

Варто зазначити, що перемир'я між США та Іраном тривало з кінця весни 2026 року. Вершиною цього процесу стало підписання 17 червня рамкової угоди, яка передбачала, що Іран отримає від США компенсацію та преференційний контроль над Ормузькою протокою в обмін на гарантії свободи судноплавства та відмову від розробки ядерної зброї. Однак наприкінці червня в регіоні відбулося чергове загострення: в Ормузькій протоці були атаковані три вантажні судна, що фактично порушило домовленості. Американські війська завдали серії ударів по іранських військових об'єктах на півдні країни, а Іран оголосив про удари у відповідь, про небезпеку яких повідомляли в Бахрейні та Кувейті.

Хоча Трамп заперечив, що війна «почнеться знову», його подальші слова не виключають вірогідності нових військових ударів. Ситуація залишається вкрай напруженою, а світова спільнота з тривогою спостерігає за розвитком подій на Близькому Сході. Повноцінне врегулювання та відновлення довоєнної стабільності в регіоні виглядають дедалі менш імовірними.