Федеральна прокуратура Німеччини офіційно заявила, що плани з підриву газопроводів «Північний потік» і «Північний потік-2» розроблялися за дорученням державних органів України. Відповідні деталі містяться в обвинуваченні, оприлюдненому 2 липня 2026 року, проти колишнього українського офіцера Сергія К., якого слідство вважає ключовим організатором диверсії. За версією німецьких слідчих, метою операції було повне та незворотне припинення постачання російського газу до Європи, щоб позбавити Кремль доходів, які використовувалися для фінансування війни проти України.

У матеріалах прокуратури зазначається, що Сергій К. на момент подій був військовослужбовцем Збройних сил України та діяв не з приватної ініціативи. «Після початку загарбницької війни Росії наприкінці лютого 2022 року він та інші військовослужбовці, діючи від імені українських державних органів, розробив план знищення трубопроводів Nord Stream 1 та Nord Stream 2», — йдеться в повідомленні федеральної прокуратури. Слідчі вважають, що саме Сергій К. очолював групу диверсантів і командував на борту вітрильної яхти «Андромеда», з якої восени 2022 року здійснили підрив газопроводів.

Вибухи на газопроводах сталися в ніч на 26 вересня 2022 року, коли в «Північному потоці-2» зафіксували раптове падіння тиску. Наступного дня стало відомо про масштабний витік газу в Балтійському морі. Експерти встановили, що вибух мав техногенний характер потужністю близько 700 кг у тротиловому еквіваленті. Тодішній генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг назвав інцидент диверсією. Згодом Данія підтвердила, що російське спеціальне судно СС-750 перебувало поблизу газопроводу за чотири дні до вибуху, що додатково ускладнило розслідування.

Розслідування тривало кілька років. У серпні 2025 року італійська поліція затримала громадянина України, підозрюваного в причетності до підриву. Під час судового засідання він відкинув звинувачення та відмовився від екстрадиції до Німеччини. У жовтні 2025 року суд у Болоньї схвалив екстрадицію іншого українця, Володимира З., якого також підозрюють у причетності до диверсії. 1 липня 2026 року генеральний прокурор Німеччини вперше висунув офіційне обвинувачення Сергію К., якого в матеріалах слідства позначають як Сергій К. Йому інкримінують атаки на цивільну енергетичну інфраструктуру, що за міжнародним кримінальним правом кваліфікується як воєнний злочин, а також підпал вибухівки та знищення споруд.

Слідчі виявили на яхті «Андромеда» сліди суміші вибухових речовин — гексогену й октогену. Загалом ідентифіковано сімох підозрюваних, один із яких, за даними слідства, згодом загинув на війні проти Росії. Згідно з ухвалою Федерального суду Німеччини, Сергій К. на момент подій обіймав офіцерську посаду в підрозділі спецпризначення Збройних сил України. У судових документах також ідеться, що операцію, найімовірніше, провели «за дорученням іноземної держави» в рамках спецоперації, за яку відповідали державні структури в Києві. Ймовірним організатором вважають колишнього офіцера української розвідки Романа Червінського, який заперечує звинувачення. За даними інсайдерів, операцію також погодив тодішній головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний, який теж це заперечує.

Захист підозрюваного вимагав захисту від переслідування, посилаючись на функціональний імунітет, стверджуючи, що атака на газопроводи була воєнною дією проти Росії. Верховний суд Німеччини відхилив цю скаргу. Судовий процес над Сергієм К. має розпочатися восени в Ганзейському вищому земельному суді в Гамбурзі. Наразі він перебуває під вартою в Гамбурзі — його затримали минулого літа під час відпустки в Італії. Доказова база проти підозрюваного виявилася переконливою: перебуваючи під вартою в Італії, він телефонував рідним і знайомим і, за їхніми словами, сам себе видав у розмовах про диверсію. Слідчі також знайшли на його мобільному телефоні докази причетності до атаки.

Президент України Володимир Зеленський на пресконференції 1 липня в Дубліні відповів на запитання про ці звинувачення, зазначивши, що не коментуватиме деталі слідства. Він наголосив, що Україна завжди діяла в межах міжнародного права, і закликав дочекатися завершення судового процесу. Реакція української влади на звинувачення німецької прокуратури залишається стриманою, оскільки офіційний Київ не визнає причетності до диверсії. Тим часом у Німеччині триває підготовка до судового розгляду, який може стати одним із найрезонансніших у справі про пошкодження критичної енергетичної інфраструктури Європи.