НАТО ухвалило рішення про розширення повноважень своєї місії з патрулювання повітряного простору країн Балтії, дозволивши винищувачам збивати повітряні цілі, які становлять загрозу. Про це 8 липня заявив президент Литви Гітанас Науседа за підсумками саміту Альянсу в Анкарі, повідомляє Reuters.

Раніше місія, яка діє в Литві, Латвії та Естонії з 2004 року, мала виключно патрульний характер і передбачала лише супровід порушників. Тепер же військові отримали ширший мандат, що включає знищення безпілотників, літаків та інших об'єктів, які можуть загрожувати безпеці повітряного простору балтійських держав.

«Сучасна місія повітряної поліції призначена для мирного часу, коли бійці реагують на інциденти. Таким чином, ми показуємо, що беремо до уваги інциденти. Це свого роду стримування. Але те, що відбувається сьогодні, не є повністю мирним середовищем», — зазначив Науседа.

Міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна у соціальних мережах повідомив, що оновлена місія матиме більшу гнучкість та швидше реагування на повітряні загрози. Естонський міністр оборони Ханно Певкур додав, що для пересічних громадян зміни будуть непомітними — літаки продовжуватимуть виконувати польоти, а патрулювання триватиме. Однак суть змін полягає в тому, що Верховний головнокомандувач об'єднаних збройних сил НАТО в Європі (SACEUR) отримає ширші повноваження, а пілотам буде надано чіткіші інструкції. Зокрема, більше не потрібно проводити консультації на політичному рівні перед тим, як збити безпілотник, який зайшов у повітряний простір НАТО.

Місія НАТО з патрулювання повітряного простору в трьох балтійських країнах — Литві, Латвії та Естонії — була запущена в 2004 році одразу після їхнього вступу до Альянсу, оскільки ці держави не мають власної винищувальної авіації. У 2014 році, після анексії Росією Криму, місію розширили до сучасних повноважень. Наразі повітряний простір балтійських країн патрулює понад десяток винищувачів від трьох країн-членів НАТО, які діють на ротаційній основі та базуються на двох аеродромах у регіоні.

Рішення про розширення повноважень ухвалено на тлі зростання кількості інцидентів із безпілотниками в повітряному просторі країн східного флангу НАТО. Зокрема, 7 травня Повітряні сили Латвії зафіксували проникнення іноземних дронів з боку Росії. Один із безпілотників врізався в порожній нафтовий резервуар. Міністерство закордонних справ Латвії викликало тимчасового повіреного у справах Росії для вручення ноти протесту через цей інцидент.

За останні місяці винищувачі НАТО двічі збивали «заблукалі» українські безпілотні апарати над країнами Балтії — перший над Естонією, другий над Латвією. У більшості випадків йдеться про дрони, які були збиті з курсу під дією російських засобів радіоелектронної боротьби. Генеральний секретар НАТО Марк Рютте на саміті в Анкарі також анонсував запуск ініціативи Drone Edge вартістю 40 мільярдів доларів, спрямованої на протидію безпілотникам.

Оновлена місія НАТО в Балтії є частиною ширшої стратегії Альянсу з посилення оборони східного флангу. Вона дозволить союзникам швидше та ефективніше реагувати на повітряні загрози, зокрема на гібридні виклики, які стали частішими в регіоні. Президент Литви наголосив, що таке рішення є своєрідним стримуванням і демонструє готовність НАТО захищати своїх членів.