Політика 5 хв читання
Українці неохоче підписують нові армійські контракти з чіткими термінами служби
Після старту першого етапу армійської реформи у червні 2026 року контракти з фіксованими строками служби підписали лише близько 8,6 тисячі людей. Військові називають умови несправедливими, а обіцяну відстрочку після звільнення – ненадійною.
Любомир ДовженкоАналітик
Нові контракти з чіткими термінами служби, які стали основою першого етапу армійської реформи, підписують неохоче. За даними секретаря комітету Ради з питань нацбезпеки, оборони і розвідки Романа Костенка, станом на зараз контракти, запроваджені влітку 2026 року, уклали приблизно 8,6 тисячі людей – як цивільних, так і військових. На тлі мільйонної української армії ця цифра виглядає невеликою.
Реформа стартувала 15 червня 2026 року. Вона передбачає три види контрактів. Піхотно-штурмовий контракт тривалістю від 6 до 14 місяців розрахований на піхотинців і штурмовиків; його строк залежить від статусу військового: 6 місяців для демобілізованих, 10 місяців для чинних військових і 14 місяців для новобранців. Бойовий контракт на 24 місяці призначений для пілотів дронів, операторів наземних роботизованих комплексів і артилеристів, базовий контракт на той самий строк – для діловодів, бухгалтерів, кухарів та інших тиловиків. Після завершення служби військовим гарантують відстрочку понад 6 місяців, а її тривалість має залежати від того, скільки бійець служив і як часто виконував завдання на бойових позиціях.
Разом із новими строками змінилася і система оплати. За даними Міноборони, зарплата тиловиків зросла з 20 до 30 тисяч гривень, командирів бригад – з 50 до 150 тисяч, командирів корпусів – з 92 до 230 тисяч, а піхотинців і штурмовиків – приблизно зі 120 до 300–460 тисяч гривень.
Попри це, багато військових не довіряють новим угодам. Найчастіше бійці відповідають, що не вірять у можливість звільнитися після закінчення контракту та отримати обіцяну відстрочку. Ця недовіра має давнє коріння: з 2023 року представники влади неодноразово обіцяли встановити чіткі терміни служби під час повномасштабної війни, але реалізація цих обіцянок щоразу відкладалася.
Один зі співрозмовників «Української правди», старший сержант підрозділу морської піхоти, який воює з 2022 року, критикує те, що за новими правилами він і новобранець можуть підписати однакові двомісячні контракти, а після їх завершення обидва отримають відстрочки. Він вважає, що люди, які служать із початку повномасштабного вторгнення, мають мати більше привілеїв, ніж ті, хто щойно долучився до армії. Схожу позицію висловлює й інший військовий, які вважає, що однакові умови звільнення для тих, хто безперервно служить з 2022 року або з часів АТО/ООС, і для новобранців – несправедливі.
Старший бойовий медик однієї з бригад Десантно-штурмових військ, який мобілізувався наприкінці 2022 року, підписав піхотно-штурмовий контракт, але, за його словами, для нього нічого не змінилося – ні умови служби, ні розмір зарплати. Він каже, що вирішив ризикнути, бо втомився від невизначеності, однак очікував демобілізації після чотирьох років служби, а не контракту. «Я долучився до війська, а виходу звідси немає», – сказав він.
Найбільшою перевагою нових угод бійці вважають саме гарантовану відстрочку. До 15 червня 2026 року українці могли підписувати контракти на 3–5 років або до указу про демобілізацію, але не мали гарантій, що їх не мобілізують одразу після списання. Повні відстрочки після звільнення раніше були передбачені лише для контрактників віком від 18 до 24 років. Водночас тривалість відстрочки в шість місяців влаштовує не всіх: військовий, який не виконував бойових завдань і не служив до 2022 року, матиме лише базові півроку. Командир групи інженерного забезпечення в одній із бригад зазначає, що за такий час нову роботу знайти складно, а повернення на попередню посаду часто неможливе, адже вона вже може бути зайнята.
Президент Володимир Зеленський анонсував поетапне звільнення зі служби для тих, кого мобілізували раніше. Тодішній міністр оборони Михайло Федоров прогнозував, що відповідний указ запустить процес звільнення наприкінці осені 2026 року. Однак на момент підготовки матеріалу справа не вийшла за межі анонсів і прогнозів, зокрема через кадрові перестановки в уряді та Збройних силах. Нинішній міністр оборони – Євгеній Хмара.
9
