Суспільство 3 хв читання
Померла журналістка й військова парамедикиня Олена Шарговська
Ветеранка батальйону «Госпітальєри» Олена Шарговська з позивним «Джейн» померла у віці 43 років. Вона працювала журналісткою та редакторкою, а на фронті виносила поранених із небезпечних ділянок.
Любомир ДовженкоАналітик
Журналістка, військова парамедикиня батальйону «Госпітальєри» та ветеранка Олена Шарговська з позивним «Джейн» померла у віці 43 років. Про смерть повідомила засновниця й командирка волонтерського медичного батальйону Яна Зінкевич. Сумна новина з’явилася 24 жовтня і швидко поширилася у медіа та серед тих, хто знав Олену особисто або працював поруч із нею.
За повідомленнями, Олена Шарговська виїжджала за пораненими на найгарячіші ділянки передової. Її робота полягала в тому, щоб під обстрілами діставатися до бійців, надавати першу допомогу та вивозити їх до стабпунктів, де можна продовжити лікування. У цих повідомленнях її діяльність описують так: вона «виривала життя бійців з лап смерті» дорогою до стабпунктів. Позивний «Джейн» став для побратимів і колег впізнаваним знаком її відданості фронтовій медицині.
У цивільному житті Олена Шарговська працювала журналісткою та редакторкою. Вона поєднувала медичну місію на фронті з професійною діяльністю в медіа, а згодом стала ветераненкою. Вік, у якому вона померла, — 43 роки, що вказують усі опубліковані повідомлення. Поки що в джерелах не уточнюється, від чого саме померла Олена Шарговська, і не повідомляється про обставини смерті.
Командирка батальйону Яна Зінкевич назвала втрату болісною для підрозділу. Її повідомлення стало основним джерелом інформації про смерть ветеранки, і саме від неї медіа дізналися про те, що «Госпітальєри» втратили свою парамедикиню. У низці публікацій з’явилися слова співчуття родині, друзям і побратимам. Колеги наголошують, що Олена Шарговська була відданою своїй справі людиною, яка не залишала поранених без допомоги, навіть коли це було небезпечно.
Смерть Олени Шарговської стала ще однією втратою для українського волонтерського медичного руху, який у ході війни тримається на людях, що йдуть туди, де потрібна допомога найбільше. Її досвід поєднання журналістики, редакторської роботи та фронтової медицини показує, наскільки різними можуть бути шляхи людей, які стали частиною оборони країни. Її ім’я ще довго пов’язуватиметься з батальйоном «Госпітальєри» та з тими, кого вона встигла врятувати, а також із пам’яттю про її службу і роботу в медіа.
6
