Світ 3 хв читання
Путін у розмові з лідерами Фінляндії та Норвегії говорив про історію замість миру
Президент Фінляндії та прем'єр Норвегії провели телефонну розмову з Володимиром Путіним, яка, за повідомленнями медіа, більшою частиною була присвячена середньовічній історії слов'ян, а не припиненню вогню.
Оксана ШаповалКореспондентка
Президент Фінляндії Александр Стубб і прем'єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стьоре провели 27 жовтня телефонну розмову з Володимиром Путіним. За інформацією кількох видань, зокрема Financial Times, очільник Кремля більшу частину часу присвятив не обговоренню миру, а монологу про історію. Він фактично читав співрозмовникам «лекцію» про середньовічних слов'ян.
За даними журналістів, Путін півтора року чекав на дзвінок від європейських лідерів, щоб розповісти про давніх слов'ян. Розмова, яка мала бути короткою, тривала значно довше, ніж планувалося. Один із медіа повідомляв, що замість очікуваних 20 хвилин лідери говорили півтори години. Саме така тривалість, за цими повідомленнями, стала несподіванкою для учасників і для європейського політичного середовища.
Тема припинення вогню, за повідомленнями, майже не піднімалася. Про це зазначає Financial Times, на яку посилаються українські видання. Журналісти наголошують, що Путін використав наданий контакт для розповіді про історію, а не для предметного обговорення умов переговорів. Саме тому розмова сприйнята в Європі як спроба Москви скористатися моментом для власного наративу, а не для просування до миру.
Реакція європейських партнерів стала однією з головних тем після розмови. Прем'єр-міністерка Данії заявила, що контакт фінських і норвезьких лідерів із Путіним не був погоджений з європейськими партнерами. Вона закликала Європу діяти спільно, щоб уникнути ситуації, коли окремі країни ведуть власні розмови з Кремлем без координації. За її логікою, розрізнені ініціативи можуть послабити єдину позицію Європи щодо Росії та війни в Україні.
Для Фінляндії, яка має довгий кордон із Росією, і для Норвегії контакти з Кремлем залишаються чутливим питанням. Обидві країни після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну посилили оборону та підтримали санкції проти Москви. Тому навіть короткий телефонний контакт їхніх лідерів із Путіним викликає пильну увагу в Європі, особливо на тлі відсутності результатів, про які можна було б заявити після розмови.
Ця історія показує, як діалог із Москвою ускладнюється через брак спільної позиції європейських держав. Коли лідери окремих країн говорять із Кремлем самостійно, Росія отримує можливість подати такі розмови як доказ розколу в Європі. За повідомленнями медіа, саме цього ризику багато хто в ЄС намагався уникнути, і саме тому реакція Данії стала такою різкою.
8
