Михайло Федоров, який нещодавно залишив посаду міністра оборони України, вперше публічно докладно розповів про реальні причини своєї відставки. У великому інтерв'ю «Українській правді» він повідомив, що головним чинником став потужний опір з боку груп, пов'язаних з оборонним бізнесом, які не були зацікавлені у прозорих тендерах та реформуванні системи закупівель у Міністерстві оборони. За його словами, тиск на нього та його команду зростав поступово, починаючи з квітня, і врешті-решт призвів до звільнення.
Федоров зазначив, що не хотів би будувати теорії, але наголосив на системній проблемі: «Дуже багато людей оточили Міністерство оборони і мене як міністра, тому що ми почали перебудовувати багато різних процесів всередині». Він розповів, що його команда намагалася запустити тендери та змінити управлінські підходи, однак це викликало незадоволення впливових кіл. Колишній міністр підкреслив, що не боровся з конкретними людьми, а вибудовував систему, яка мала зробити ринок оборонних закупівель відкритим і конкурентним.
Одним із найбільш резонансних моментів інтерв'ю стала заява Федорова про те, що зміна уряду, в межах якої він втратив посаду, насправді була лише ширмою для його усунення. Він вважає, що президент Володимир Зеленський перебував під постійним впливом людей, які сіяли негатив навколо діяльності міністра. Федоров зауважив, що не знає фінальної причини звільнення, але припускає, що коли 90% оточення президента говорять про проблеми, важко зберігати об'єктивне сприйняття.
Ексміністр також вперше детально описав методи тиску на нього. Він згадав, що найбільші українські телеграм-канали були викуплені та почали працювати виключно проти нього та його команди. Крім того, порушили кримінальні справи щодо деяких співробітників Міноборони. Федоров сказав, що попереджав президента про ймовірний тиск та просив перевіряти інформацію, але підтримки не отримав. Він відкинув звинувачення у власних політичних амбіціях чи зв'язках із дроновими компаніями.
Окремо Федоров зупинився на конфлікті з керівником фракції «Слуга народу» Давидом Арахамією, якого джерела називали одним із активних представників виробників зброї. Федоров відмовився називати прізвища, але зауважив, що ключова проблема — культурна та ціннісна: високопосадовці не можуть уявити, що міністр може не мати власних бізнес-інтересів в оборонній сфері. «Можна змінювати правила гри, відкривати ринки і при цьому не мати своїх інтересів», — наголосив він.
Після відставки Федоров відмовився від запропонованих президентом посад, пояснивши це відсутністю реальних повноважень впливати на перебіг війни. Він заявив, що головні дискусії сьогодні мають точитися не навколо прізвищ, а навколо стратегії перемоги. Його звільнення, на думку ексміністра, стало сигналом про серйозні проблеми в системі управління обороною, які потребують негайного вирішення.
