Переважна більшість поляків усвідомлюють, що конфлікт між Польщею та Україною грає на руку насамперед Росії. Згідно з опитуванням Центру дослідження громадської думки (CBOS), результати якого оприлюднило RMF24, 80% респондентів переконані, що від напруження між двома країнами виграє саме Москва. Це свідчить про високий рівень розуміння польським суспільством геополітичних наслідків двосторонніх суперечок.

Опитування також виявило, що 73% поляків погоджуються з твердженням, що польські та українські політики свідомо розпалюють конфлікти між обома країнами заради власних політичних вигод. Така думка вказує на значне розчарування громадян у діях політичного класу, який, на їхню думку, використовує чутливі історичні та політичні питання для внутрішнього піару, нехтуючи стратегічними інтересами.

Водночас 75% опитаних наголошують, що Польща та Україна повинні насамперед співпрацювати в умовах загрози з боку Росії, а не зосереджуватися на питаннях, що їх розділяють. Це демонструє, що більшість поляків віддають перевагу прагматичному підходу, орієнтованому на безпеку, а не на емоційні історичні дебати. Крім того, 52% респондентів вважають, що обидві країни мають більше спільних, ніж розбіжних цілей та інтересів. Протилежної думки дотримуються 31% опитаних.

Окреме питання щодо права українців мати власних історичних героїв розділило польське суспільство майже навпіл. Це свідчить про те, що історичні розбіжності залишаються чутливою темою, яка потребує делікатного діалогу. Водночас інше опитування показало, що позиція президента Польщі Кароля Навроцького щодо України отримала більшу підтримку серед поляків, ніж політика на цьому напрямку уряду на чолі з Дональдом Туском. Це може свідчити про різні очікування громадян від різних гілок влади у питаннях східної політики.

Загалом результати опитування CBOS вказують на те, що польське суспільство загалом усвідомлює небезпеку використання двосторонніх конфліктів Росією. Незважаючи на існуючі розбіжності, більшість поляків виступають за збереження стратегічного партнерства з Україною, особливо в умовах триваючої російської агресії. Водночас критика на адресу політиків обох країн свідчить про запит на більш відповідальну та зважену риторику, яка б не підривала спільну безпекову архітектуру.