Світ 5 хв читання
Кульпа: Європа побоюється змови США та Росії за спиною України
Колишній член уряду Польщі Пьотр Кульпа в інтерв'ю розповів про тиск Трампа на Україну, кризу європейської ППО та маневри генсека НАТО Марка Рютте щодо п'ятої статті Альянсу.
Любомир ДовженкоАналітик
Європейські країни дедалі більше побоюються, що Вашингтон і Москва можуть домовитися про припинення війни в Україні без участі самої України та її європейських партнерів. Про це заявив колишній член уряду Польщі та екскретар польської делегації в парламенті НАТО Пьотр Кульпа в інтерв'ю, яке він дав українському телеканалу.
За словами Кульпи, головним мотивом Дональда Трампа щодо України є не стільки підтримка Києва, скільки бажання швидко завершити конфлікт на своїх умовах. Це створює додатковий тиск на українську владу, яка змушена балансувати між очікуваннями американського партнера та власними національними інтересами. Експерт наголосив, що така ситуація викликає занепокоєння в європейських столицях, адже будь-який «договірняк» між Росією та США може залишити Європу наодинці з агресором.
Окрему увагу Кульпа приділив кризі європейської протиповітряної оборони. Він заявив, що концепція використання систем Patriot як основного засобу захисту фактично мертва через їхню надзвичайно високу вартість та виснаження запасів ракет. Це, за його словами, грає на руку Китаю, оскільки послаблює позиції Заходу в Індо-Тихоокеанському регіоні. Така заява є ексклюзивною, адже розкриває неочікувані глобальні наслідки використання американської ППО для геополітики Далекого Сходу.
Кульпа також пояснив, чому генеральний секретар НАТО Марк Рютте змушений маневрувати щодо п'ятої статті Альянсу. За словами експерта, Рютте намагається зберегти єдність країн-членів, водночас не провокуючи Росію та не даючи Москві приводу для подальшої ескалації. Це вимагає від генсека обережних формулювань, які б не ставили під сумнів колективну безпеку, але й не створювали враження, що НАТО готове до негайного вступу у війну.
Тим часом канцлер Німеччини Фрідріх Мерц назвав протиповітряну оборону найбільшою слабкістю України. Під час брифінгу в Берліні він повідомив, що працює над пошуком рішень для посилення української ППО та веде особисті розмови з лідерами інших держав, аби забезпечити поповнення запасів. Мерц сподівається, що вдасться підготувати Україну до майбутньої зими, зокрема й у сфері енергопостачання. Він також зазначив, що разом з європейськими партнерами інтенсивно консультується щодо посилення допомоги Києву перед засіданням Європейської Ради, яке заплановане на 15–16 жовтня в Брюсселі. Йдеться про конкретну допомогу українському бюджету та способи використати всі можливості для зміцнення ППО.
За інформацією джерел, деякі країни-члени ЄС можуть передати Україні вже наявні в них перехоплювачі для Patriot, а Україна використає кошти з 90-мільярдного кредиту на замовлення такої ж кількості ракет для цих держав у виробника у США. Президент Володимир Зеленський повідомив, що Україна вже отримала пакети підтримки ППО від низки держав.
На тлі цих заяв прем'єр-міністр Чехії Андрей Бабіш, який раніше закликав до дипломатичного врегулювання, заявив про готовність виконати зобов'язання перед НАТО та відправити війська на допомогу країнам Балтії у разі нападу з боку Росії. За його словами, Прага готується до відповідних сценаріїв і веде консультації з президентом Петром Павелом. «Якщо, не дай Боже, Росія нападе на одну з країн Балтії, то згідно зі статтею 5 ми маємо надіслати дві наші механізовані бригади», — наголосив Бабіш. Раніше він неодноразово піддавався критиці за заяви про небажання відправляти чеських солдатів воювати за союзників, але тепер його риторика змінилася.
Водночас президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв закликав «заморозити» війну Росії проти України, розхваливши Володимира Путіна як «видатного державного діяча». Ця заява прозвучала на тлі активізації дискусій про можливі переговори та пошук компромісів.
Таким чином, Європа опинилася перед складним вибором: з одного боку, необхідно підтримувати Україну та зміцнювати власну оборону, з іншого — існує ризик, що великі держави вирішать долю регіону без урахування думки європейських союзників. Подальший розвиток подій залежатиме від того, чи вдасться Заходу зберегти єдність і чи готовий Кремль до реальних поступок.
4
