Світ 3 хв читання
Естонський депутат назвав переговори в Абу-Дабі спецоперацією Росії
Голова комітету закордонних справ парламенту Естонії Марко Міхелсон вважає, що Москва не зацікавлена в завершенні війни, а переговори в Абу-Дабі використовує для дипломатичного маневру. Він закликає Європу не поступатися безпекою заради обіцянок миру та надавати Києву практичну допомогу.
Любомир ДовженкоАналітик
Голова комітету закордонних справ парламенту Естонії Марко Міхелсон називає тристоронні переговори в Абу-Дабі «спецоперацією» Росії. На його думку, Москва не зацікавлена в завершенні війни, а участь у перемовинах потрібна їй для дипломатичного маневру. Про це він розповів виданню ERR.
За словами Міхелсона, після того як президент США Дональд Трамп оголосив про 24-годинну вимогу припинити бойові дії, Росія, за його оцінкою, посилила наступальні дії. Саме цю динаміку депутат вважає головним аргументом проти віри в швидкий результат перемовин. Він також переконаний, що найреалістичнішим наслідком нинішнього етапу є обмін полоненими, а не політичне врегулювання.
Міхелсон попереджає, що Європа не повинна йти на поступки щодо власної безпеки в обмін на обіцянки миру. Натомість, на його думку, партнери мають надати Україні практичну допомогу: підтримку на зимовий період і засоби протиповітряної оборони. Він також вважає за потрібне покрити дефіцит українського бюджету та посилити тиск на Росію, зокрема через використання заморожених російських активів.
Тим часом президент України Володимир Зеленський заявив, що Європа має визначити свого представника до листопада. Прем’єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні закликала Євросоюз назвати кандидата, щоб Європа мала чіткий голос у розмові про завершення війни. Фінляндія та Норвегія, за повідомленням, мали телефонні розмови з Володимиром Путіним, однак, як наголошується, їхні лідери Александер Стубб і Ярле Стьоре говорили як сусіди, а не від імені Європи.
Тристоронні переговори за участі України, США та Росії відбулися 10–11 листопада в Абу-Дабі. Європейські представники перебували в Еміратах, але до самих перемовин не були залучені. Перед початком переговорів США та Україна зустрічалися з європейцями, тож Київ і Вашингтон намагалися узгодити позиції до сідання за стіл з російською стороною.
Другий раунд завершився 11 листопада. Керівник української делегації Давид Арахамія назвав його одним із найважчих, зазначивши, що російська сторона прибула з жорсткими директивами. Водночас він повідомив про досягнуту домовленість щодо обміну полоненими. Окремо джерело спростувало інформацію про те, що Україна відхилила американську пропозицію щодо кордону, тобто позиція Києва в цьому питанні, за цією версією, не була відкинута.
Далі, за наявними даними, Джаред Кушнер і Стів Віткофф мають поїхати до Москви для зустрічі з Путіним. Серед можливих наступних кроків згадуються припинення вогню в енергетичній сфері та на морі, обмін полоненими та зустріч лідерів. Поки що жоден із цих варіантів не підтверджений остаточно, тож подальший хід перемовин залишається невизначеним.
Джерело: rbc.ua
7
