Відкриття переговорних кластерів для вступу України до Європейського Союзу потребує одностайної згоди всіх країн-членів. Це означає, що навіть одна держава може суттєво уповільнити рух Києва до членства, тож ризик гальмування зберігається на всіх етапах переговорів. Як показує практика, найчастіше найбільш відчутне блокування виходить від тієї країни, яка має неврегульовані проблеми у двосторонніх відносинах із кандидатом на вступ. Саме така ситуація, на думку аналітикині Українського центру європейської політики Сніжани Дяченко, може скластися з Польщею через загострення суперечок навколо історичних питань. При цьому, як зазначають спостерігачі, найбільш відчутні проблеми виникають тоді, коли історичні або політичні суперечки накладаються на економічні інтереси сторін.

Улітку 2026 року відносини Києва і Варшави затьмарила суперечка через присвоєння одній із військових частин Збройних сил України імені героїв Української повстанської армії. Реакція польської сторони виявилася жорсткою. Міністр оборони Польщі заявив, що Україна матиме серйозні проблеми зі вступом до ЄС, якщо не відмовиться від вшанування діячів ОУН і УПА. Така заява, на думку експертів, демонструє, наскільки чутливою для польського політикуму залишається історична тематика, і свідчить про те, що Києву доведеться рахуватися з нею під час переговорів.

Іншим проблемним напрямом є сільське господарство. Україну багато європейських фермерів, зокрема польських, сприймають як прямого конкурента в аграрній галузі. Показовими в цьому сенсі стали протести фермерів у 2023 році проти безмитного імпорту українського зерна, які продемонстрували, наскільки гостро в окремих країнах ЄС реагують на конкуренцію з боку українського агросектору. За словами Сніжани Дяченко, це питання може залишатися подразником у відносинах із сусідами, тож українській стороні доведеться шукати порозуміння з аграрним сектором Євросоюзу та роз'яснювати вигоди спільного ринку.

Окрема проблема — хибні уявлення серед європейських виборців. Частина з них вважає, що вступ України призведе до зменшення виплат у межах політики згуртованості та дотацій спільної сільськогосподарської політики для окремих країн, адже частину коштів нібито поглине Україна. Європейські економічні експерти неодноразово спростовували ці міфи, однак тема залишається ще одним напрямом, де українським дипломатам доведеться пояснювати переваги вступу України до Євросоюзу.

Позиція Угорщини давно вважається одним із головних ризиків для євроінтеграційного поступу України. Втім, гальмування можливе не лише через Будапешт. Аналіз очікувань від західних сусідів України охоплює одразу кілька столиць, зокрема йдеться про емоційну реакцію Польщі, торги Угорщини та балансування прем'єра Словаччини Роберта Фіцо. Це означає, що Києву доведеться враховувати інтереси і Варшави, і Будапешта, і Братислави, кожна з яких керується власною внутрішньополітичною логікою.

Питання наближення України до західних безпекових і політичних структур останніми тижнями порушувалося неодноразово. Раніше речник Державного департаменту США Ян Бейтсон розповів, чи наблизив саміт НАТО в Анкарі Україну до членства в Альянсі. За його словами, ця тема на зустрічі окремо не порушувалася, хоча значну частину переговорів присвятили саме Україні. Таким чином, навіть без формальних рішень щодо членства українське питання залишається центральним для західних союзників.

Водночас посол України у Великій Британії Валерій Залужний розкритикував ідею вступу країни до НАТО в нинішньому форматі Альянсу. Натомість він запропонував орієнтуватися на нові оборонні союзи, зокрема на європейський безпековий блок. Дискусія про майбутні гарантії безпеки триває паралельно з переговорами про членство в ЄС, і обидва ці треки потребуватимуть від Києва активної дипломатичної роботи як на двосторонньому рівні, так і в межах інституцій Євросоюзу.