Суспільство 4 хв читання
Доступ до протезів як соціальне завдання: Haydamax розробляє кисть до 100 євро
Компанія Haydamax OÜ, зареєстрована в Естонії, оголосила про старт розробки біонічного протеза кисті з цільовою ціною до 100 євро. Проєкт веде Oxogent Laboratory, робоча назва розробки — H-MUSCLE.
Любомир ДовженкоАналітик
Українсько-естонська технологічна компанія Haydamax OÜ, зареєстрована в Естонії, у листопаді оголосила про початок розробки біонічного протеза кисті. Цільова ціна виробу — до 100 євро. Проєкт веде лабораторія Oxogent Laboratory, робоча назва розробки — H-MUSCLE. Основна частина розробки має відбуватися в лабораторії в Німеччині.
Для порівняння, сучасні високотехнологічні біонічні протези коштують десятки тисяч євро. Саме тому доступність такого виробу в компанії подають як медичне і соціальне завдання. Попит на протези в Україні різко зріс після повномасштабного вторгнення Росії, і для багатьох людей ціна залишається головним бар'єром для отримання сучасного протеза. Ціна стає не лише медичним, а й соціальним питанням: від неї залежить, чи зможе людина після втрати кисті повернутися до повсякденних справ, роботи і навчання.
Бюджет першого етапу розробки становить близько 1,5 мільйона євро. Важливо уточнити, що 100 євро — це інженерна мета, а не підтверджена роздрібна ціна. Остаточна вартість виробу, а також витрати на медичну адаптацію протеза для конкретного пацієнта, наразі не визначені. Це означає, що реальна ціна для користувача може відрізнятися від цільової, і питання підбору протеза під конкретну людину залишається відкритим.
Ключова відмінність проєкту — у способі приведення в рух. Замість електричних двигунів пристрій використовуватиме гідравлічні штучні м'язи типу Маккіббена. Ця конструкція була винайдена американським фізиком Джозефом Маккіббеном у 1950-х роках. Штучні м'язи працюють за принципом стиснення під тиском рідини або повітря, тобто їхня робота ґрунтується не на електромоторах, а на керованій подачі тиску.
Розробники планують об'єднувати волокна в пучки, які проходять навколо штучних кісток. Частину волокон розмістять у передпліччі, щоб отримати необхідний хід. Рух забезпечуватиметься через скоординовані групи каналів, а не через керування окремими пальцями. Загалом передбачено близько 40 м'язових каналів, що приблизно відповідає кількості м'язів людської руки. Саме координація цих груп має стати основою схеми керування протезом.
Цифрова модель повної кисті вже існує, однак фізичного прототипу поки немає. Природні положення руки для розробки взяли з відкритого набору даних, який охоплює 22 людей і 26 щоденних завдань. Такий підхід дозволяє спиратися на реальні рухи людей у побуті, а не лише на абстрактні моделі. Основну увагу приділяють великому пальцю, рухливості долоні, точності хвату та роботі з дрібними предметами, адже саме ці функції найчастіше визначають, наскільки протез практичний у щоденному житті.
Попереду кілька складних завдань. Потрібно створити компактну й дешеву систему подачі рідини та контролю тиску, а також навчитися координувати групи м'язів як єдину схему керування. Надійність, безпека і можливість масового виробництва поки не перевірені. Терміни створення прототипів і серійного виробництва компанія не оголосила, тому говорити про конкретні дати появи виробу на ринку поки передчасно.
4
