Суспільство 4 хв читання
ДСЗ: поділ професій на гуманітарні та технічні втрачає сенс
Державна служба зайнятості пояснила, чому традиційний поділ на «гуманітаріїв» і «технарів» більше не відповідає ринку праці. Сучасні професії дедалі частіше поєднують творчість, аналітику та цифрові навички.
Любомир ДовженкоАналітик
Традиційний поділ професій на «гуманітарні» та «технічні» дедалі менше відповідає реальним потребам ринку праці. Про це повідомила прес-служба Державної служби зайнятості, зазначивши, що сучасні фахівці дедалі частіше поєднують компетентності з обох сфер.
За даними ДСЗ, в українському суспільстві досі популярні стереотипи про «математичний склад розуму» та «гуманітарія», який не знає алгебри, але розуміється на творчості. Таке узагальнення призводить до логічної помилки, адже до першої групи зазвичай відносять учителів, журналістів, психологів чи перекладачів, а до другої — інженерів, електриків та архітекторів. Насправді ж, наголошують фахівці, межі між цими категоріями стають дедалі умовнішими.
Яскравий приклад — професія дизайнера. Вона вимагає роботи з творчими концепціями, але водночас передбачає використання цифрових інструментів на кшталт CorelDRAW чи Photoshop. Так само керівник організації, що займається космічними дослідженнями, має розумітися не лише на управлінні людьми, а й на складних технологічних процесах. Тож однозначно віднести такі професії до «гуманітарних» чи «технічних» уже не виходить.
Особливо складно класифікувати фахівців, які працюють на перетині різних сфер. Менеджер, економіст або бухгалтер постійно взаємодіють із цифрами та аналітикою, але водночас багато спілкуються з людьми, ухвалюють рішення та вирішують управлінські завдання. Оператор, аніматор чи геймдизайнер можуть здаватися гуманітаріями через творчу складову, проте в роботі використовують спеціалізоване програмне забезпечення та потребують технічних і цифрових навичок.
Ще більше прикладів — серед професій «на перетині». Аналітик поєднує роботу з даними та вміння їх пояснювати, картограф — географічні знання з цифровими технологіями, а реставратор — розуміння історії та мистецтва з точними технологічними методами. У ДСЗ констатують: межа між «гуманітарним» і «технічним» стає дедалі більш розмитою.
На думку спеціалістів служби, у більшості сучасних професій важливі не лише знання з конкретної галузі, а й уміння поєднувати різні компетентності. Від фахівця сьогодні очікують і навичок комунікації, і роботи з цифровими інструментами, і аналітичного мислення. Саме тому обирати професію лише за принципом «математика чи гуманітарні науки» вже недостатньо.
Державна служба зайнятості нагадує, що допомагає громадянам не лише визначитися з напрямом діяльності, який найбільше відповідає їхнім здібностям. Служба також дає змогу здобувати чи оновлювати навички — у центрах професійно-технічної освіти, за допомогою ваучерів на навчання або через участь у різноманітних освітніх програмах. Це особливо важливо в умовах, коли ринок праці швидко змінюється і вимагає від фахівців гнучкості та готовності опановувати суміжні спеціальності.
Отже, замість того щоб шукати собі місце в межах «гуманітарій» чи «технар», варто орієнтуватися на ширший набір компетентностей. Поєднання творчості, аналітики та цифрових навичок стає новою нормою для успішної кар’єри в Україні.
10
