Стиль життя 4 хв читання
Дієтологиня пояснила, коли вітамінні добавки справді потрібні
Сертифікована дієтологиня Дарина Леонова розповіла, за яких умов добавки виправдані, які продукти покривають потребу в поживних речовинах і чому самолікування може зашкодити.
Кирило ФедорчукПолітичний оглядач
Дієтологиня Дарина Леонова вважає, що основа здорового раціону — це продукти, а не таблетки. За її словами, більшість потреб організму в поживних речовинах можна покрити різноманітним харчуванням. Добавки, на її думку, доцільні лише тоді, коли є підтверджений дефіцит, обмеження в дієті або фізіологічна потреба. Про це вона розповіла в інтерв’ю виданню Wave.
Леонова пояснює, що на відміну від ліків, харчові добавки не зобов’язані доводити клінічну ефективність. Присутність товару на ринку, а також дослідження, які фінансують виробники, ще не означають, що заявлений вплив на здоров’я дійсно є. Саме тому, за її словами, до вибору добавки слід ставитися критично, а рекламні обіцянки не можуть бути головним аргументом.
Водночас дієтолог не має права ставити діагноз або призначати лікування дефіцитів — це компетенція лікаря, який визначає дозу й тривалість прийому. Самостійне використання деяких добавок може завдати шкоди, нагадує фахівчиня. Тому перед початком прийому варто порадитися з лікарем, навіть якщо препарат здається безпечним і доступним без рецепта.
Щодо джерел поживних речовин Леонова називає конкретні продукти. Омега-3 жирні кислоти EPA і DHA найкраще отримувати з жирної риби, наприклад скумбрії, оселедця чи лосося, бажано кілька разів на тиждень. Магній міститься в горіхах, насінні, бобових, цільнозернових продуктах і зелені. Наприклад, близько 30 грамів гарбузового насіння дають приблизно 150 міліграмів магнію, тож невелика порція вже може помітно доповнити денну норму.
Вітамін B12 переважно надходить з продуктами тваринного походження, тому людям на веганському раціоні варто звернути на нього особливу увагу і планувати харчування так, щоб не втратити цю речовину. Залізо краще засвоюється з продуктів, що містять гемове залізо, — це субпродукти, червоне м’ясо, птиця та морепродукти. Негемове залізо міститься в бобових, сочевиці, шпинаті та броколі, і його засвоєння можна поліпшити, поєднуючи такі страви з продуктами, багатими на вітамін C.
Складніше, за словами дієтологині, отримати з їжі деякі речовини. Залізодефіцитну анемію неможливо подолати лише харчуванням — потрібне дозування, призначене лікарем, і контроль результатів аналізів. Водночас приймати залізо «для профілактики» без показань вона не радить, адже надлишок цього мікроелемента також небезпечний для організму.
Вітамін D також важко забезпечити з раціону: його мало в продуктах, головні джерела — жирна риба, жовток яйця та печінка. Водночас, за настановами Ендокринного товариства 2024 року, здоровим дорослим віком до 75 років не обов’язково регулярно приймати високі дози вітаміну D. Ті самі рекомендації вказують, що здоровим людям не потрібно рутинно перевіряти рівень 25(OH)D, тобто не варто робити аналіз без окремих показань.
Сама Леонова, за її словами, приймає вітамін D у профілактичній дозі та креатин. Креатин вивчають у контексті когнітивних функцій, психічного здоров’я, здорового старіння та м’язової маси. Проте, як зазначає дієтологиня, частина ефектів добавок, зокрема когнітивних переваг креатину, ще досліджується, а ефективність багатьох продуктів, представлених на ринку, залишається недоведеною. Отже, навіть власний досвід експертки не замінює консультації з лікарем і свідомого рішення, заснованого на фактах.
Джерело: wave.rbc.ua
4
