Українська оборонна промисловість має значно більші виробничі спроможності, ніж може бути профінансовано лише внутрішнім державним замовленням. Про це йдеться в аналізі нового механізму експорту озброєнь, який нещодавно запровадила Україна. Виконавчий директор Ради зброярів Ігор Федірко в коментарі РБК-Україна оцінив запропонований підхід позитивно, називаючи його контрольованим кроком, якого давно очікував ринок.
Нова модель передбачає роботу з країнами-партнерами в межах формату Drone Deal, з якими Україна має відповідні міжурядові домовленості. Для виробників ключовою зміною стала поява зрозумілої процедури та визначеного строку розгляду заявок — до 30 днів. Раніше цей термін сягав 90 днів, що створювало значну невизначеність для бізнесу.
«Для бізнесу це критично, бо найбільша проблема зараз — невизначеність. Компанія не може нормально планувати контракт, виробництво, людей та інвестиції, якщо не розуміє, чи отримає дозвіл і коли саме», — пояснив Федірко. Він наголосив, що цей процес уже давно перезрів: українська оборонна промисловість здатна виробляти значно більше, ніж може поглинути внутрішній ринок.
На думку експерта, контрольований експорт — це не послаблення України, а залучення додаткового ресурсу для масштабування виробництва. Отримуючи зовнішній контракт, виробник може збільшувати команду, інвестувати у виробничі лінії, закуповувати компоненти й розвивати технології. Це дозволить не лише наростити обсяги виробництва, а й підвищити якість продукції.
Окремо Федірко звернув увагу на спроможність Державної служби експортного контролю. В Україні вже налічуються тисячі компаній у секторі оборонних технологій. Навіть якщо на експорт подасться не весь ринок, а умовно 200–300 виробників, фізично розглянути таку кількість заявок якісно й у межах 30 днів буде майже неможливо без посилення команди відомства.
«Інакше ми швидко отримаємо класичну бюрократичну ситуацію: відписки, прохання продовжити розгляд ще на 15 днів, потім ще на 30 днів — і механізм, який мав дати бізнесу прогнозованість, знову перетвориться на чергу», — попередив виконавчий директор Ради зброярів.
Проблему він пов'язує з відпливом кадрів. За останній рік ринок фактично розібрав найкращих фахівців із системи експортного контролю. Сьогодні виробники оборонних технологій можуть пропонувати таким спеціалістам у п'ять разів більші зарплати, ніж вони отримують у державному органі. «У такому ціновому розриві очікувати, що Держекспортконтроль витримає нове навантаження без перегляду зарплат і штатного розпису — нереалістично», — резюмував Федірко.
Він додав, що разом із запуском експортного механізму держава має переглянути як мінімум дві речі: зарплати та штатну чисельність відомства. Загалом, за його словами, ринок очікує практичної реалізації — зрозумілих правил, швидкої комунікації з виробниками, реального дотримання 30-денного строку та прозорого маршруту для заявок.
Якщо цей механізм запрацює саме так, це стане одним із найважливіших практичних кроків для українського оборонно-промислового комплексу за останній час. Нагадаємо, що 1 липня стало відомо про запровадження спрощеного механізму експорту вітчизняного озброєння та військових технологій для країн-партнерів. Нова модель дозволяє скоротити термін розгляду заявок від виробників утричі — з 90 до 30 днів. Спрощена процедура діятиме для поставок до країн, з якими підписано угоди у форматі Drone Deal.
