Політика 3 хв читання
Захист енергетичних об’єктів Київщини готовий лише на 15-35 відсотків
Захисні споруди на низці енергетичних об’єктів Київської області не готові до обстрілів, на багатьох знайдено порушення. Будівництво ведуть компанії, наближені до Миколи Калашника.
Любомир ДовженкоАналітик
Захисні споруди на низці енергетичних об’єктів Київської області готові лише на 15-35 відсотків, а на багатьох із них виявлено численні порушення. Про це йдеться в публікації видання TSN, яке зазначає, що будівництво здійснюють компанії, наближені до колишнього голови Київської обласної військової адміністрації Миколи Калашника. Нині він очолює Міністерство відновлення, інфраструктури та транспорту.
Ситуація викликає питання про готовність енергетичної інфраструктури регіону до можливих атак. Захисні споруди мають забезпечувати безпеку персоналу та обладнання під час обстрілів, тож низький ступінь готовності означає, що значна частина об’єктів залишається вразливою. Саме тому стан цих споруд стає предметом суспільного інтересу, особливо на тлі регулярних масованих ударів по енергетичній системі країни.
Колишня генеральна прокурорка Ірина Луценко, слова якої цитує публікація, вважає, що відповідальність за неготовність об’єктів має нести міністр відновлення Микола Калашник. Вона пояснила свою позицію тим, що будівництво захисних споруд відбувалося в період, коли він керував Київською обласною військовою адміністрацією, а підрядники, за її оцінкою, були пов’язані з його оточенням. За її словами, на деяких об’єктах люди фактично «моляться, щоб туди прилетіли шахеди», маючи на увазі, що захист не витримає ударів, а отже, сама споруда не виконує своєї функції.
Наприклад, на окремих майданчиках роботи, за даними публікації, ведуться з порушеннями, які фіксувалися під час перевірок. Конкретні вироки та адміністративні рішення у наданих матеріалах не згадуються, тож ідеться лише про наявність порушень, без оцінки їхнього характеру і масштабу. Публікація не уточнює, скільки саме об’єктів перевірено і коли були зафіксовані ці порушення.
Для енергетичного сектора України масовані атаки на інфраструктуру залишаються серйозним викликом. Від стану захисних споруд залежить не лише безпека працівників, а й швидкість відновлення постачання електроенергії після ударів: обладнання, яке не має належного захисту, пошкоджується частіше, а його ремонт потребує часу та коштів. У цьому контексті низька готовність споруд означає додаткові ризики для всієї регіональної енергосистеми.
Водночас у наданих матеріалах немає офіційної відповіді Міністерства відновлення, інфраструктури та транспорту чи компаній-підрядників щодо конкретних порушень. Тому твердження про стан об’єктів і зв’язки підрядників подано з посиланням на оцінку, озвучену в публікації, а не як встановлений факт. Питання ефективності використання державних коштів на захист енергетики та контролю за підрядниками залишаються відкритими.
Подальший розвиток історії залежатиме від перевірок будівництва та від того, чи будуть оприлюднені результати інспекцій на енергооб’єктах Київської області. Саме вони покажуть, наскільки реальний рівень готовності споруд відповідає заявленим показникам і які кроки буде вжито, якщо порушення підтвердяться.
4
