Новини 5 хв читання
Курс долара сягнув історичного максимуму 45,5 грн, але до 46 грн не дійде — аналітик
Офіційний курс долара вперше перевищив 45,5 грн, встановивши історичний рекорд. Аналітик Тарас Козак пояснює, що на гривню тиснуть безпекові ризики, скорочення експорту та втрата валютної виручки, але до кінця року курс не перевищить 46 грн.
Кирило ФедорчукПолітичний оглядач
Офіційний курс долара 6 жовтня піднявся до 45,5 грн, встановивши новий історичний максимум. Попри те, що гривня вперше перетнула психологічну позначку, це не свідчить про кардинальні зміни в економіці. Про це в коментарі РБК-Україна розповів засновник і президент інвестиційної групи «УНІВЕР» Тарас Козак.
За словами експерта, на курс одночасно впливає низка чинників, які діють в одному напрямку. Насамперед це безпекова ситуація, яка, за його оцінкою, не покращується. Окремим фактором Козак називає посилення страхів через збільшення російських атак та обстрілів українських міст, зокрема Києва. «Те, що з'явилася досить велика кількість зброї, яка долітала до Києва, руйнувала тут, — це теж можна віднести до першого чинника. Це, звісно, не сприяє укріпленню гривні», — зазначив він.
Водночас на гривню тиснуть макроекономічні фактори. Експерт зазначає, що національна валюта поступово девальвує. За його оцінкою, на кінець 2026 року курс може становити близько 45,8 грн за долар. «Тобто це плавна девальвація, яка була запланована і щороку вона є», — пояснив Козак.
Ще одним чинником він називає скорочення експорту. Через обмеження експорту через порти Одеси, невеликі обсяги перевезень через Дунай та обмеження на автомобільних і залізничних пунктах пропуску до України надходить менше валютної виручки. «Відповідно, чим менший експорт, тим менше валюти в країну поступає. Це теж такий чинник, який посилився останніми місяцями», — сказав експерт.
На ситуацію з валютними надходженнями також впливає стан української металургії. Козак зазначив, що зупинка металургійної галузі та скорочення виплавки металу позбавляють Україну частини експортної виручки. За нормальних економічних умов експорт металу становив значну частину українського експорту. «Зараз її не буде, але це все заміщується західною допомогою», — зазначив експерт.
Водночас саму позначку у 45 грн Козак не вважає економічно значущою. За його словами, це передусім кругле число, яке має психологічне значення. Він звернув увагу на те, що Національний банк останнім часом збільшив обсяги продажу валюти. За словами Козака, регулятор проводить політику так званої конструктивної невизначеності, за якої курс може рухатися в обидва боки залежно від ситуації на ринку. «Саме в тому і полягає конструктивна невизначеність, щоб агенти, це бізнес, банки, громадяни, не могли прогнозувати курс», — зазначив Козак.
Експерт також порівняв нинішній рух курсу з ситуацією навесні, коли долар дорожчав приблизно на 2 грн. «Нічого суттєвого не відбулося, ніяких кардинальних змін», — наголосив він. Козак не очікує, що до кінця року долар підніметься до 46 грн. «Я думаю, що до 46 не доросте. На кінець року буде курс менше ніж 46 — 45,8», — спрогнозував експерт.
На думку Козака, Національний банк має достатньо можливостей для впливу на валютний ринок. Вони можуть зрости, якщо Верховна Рада ухвалить необхідні закони відповідно до зобов'язань України перед ЄС і МВФ, а уряд — рішення, які також передбачені цими зобов'язаннями. Це, за словами експерта, має відкрити шлях для подальшого фінансування України: до кінця року країна може отримати понад 20 млрд доларів. Крім того, за прогнозами НБУ, золотовалютні резерви на кінець року мають бути максимальними. «Тому можливості стримувати курс чи навіть встановлювати курс за своїм бажанням у Нацбанку є і ще будуть довгий час», — вважає Козак.
Саме по собі зростання курсу на 1–3% фактично не впливає на інфляцію, вважає експерт. За його словами, інфляція за підсумками року буде близькою до 10%. «А 9 чи 10, чи 11 — це не дуже відчувається», — зазначив Козак.
Козак радить не зберігати всі заощадження в одній валюті. На його думку, кошти варто розподіляти між гривневими та валютними інструментами. Зокрема, частину заощаджень можна тримати у гривневих інструментах, наприклад ОВДП або інших облігаціях, частину — у доларах, а частину — в євро. Як один із можливих варіантів експерт називає співвідношення 50% у гривневих інструментах та по 25% у доларах і євро. «Нові надходження також потрібно ділити між цими умовними кошиками. Тоді не доведеться продавати долар, купляти євро, продавати євро, купляти гривні, бігати за коливаннями курсу», — пояснив Козак. За його словами, така диверсифікація дає змогу захищати заощадження від девальвації, ревальвації та інфляції.
6
