Політика 4 хв читання
Спільний фонд України та США уклав першу угоду про критичні корисні копалини
Спільний американо-український інвестиційний фонд відбудови підписав першу угоду у сфері критично важливих корисних копалин. Близько 30 млн доларів спрямують на проєкти з видобутку рідкоземельних елементів, урану, берилію та цирконію.
Кирило ФедорчукПолітичний оглядач
Спільний американо-український інвестиційний фонд відбудови уклав першу угоду у сфері критично важливих корисних копалин. Про це повідомив керівник інвестиційного відділу Американської корпорації міжнародного розвитку (DFC) Конор Коулман. За його словами, на старті інвестиції спрямують на проєкти з видобутку рідкоземельних елементів, урану, берилію та цирконію. Орієнтовний обсяг першої угоди становить близько 30 мільйонів доларів.
Коулман підкреслив, що всі ці ресурси входять до переліку критично важливих корисних копалин США, що повністю відповідає пріоритетам американської адміністрації. Спочатку фонд зосередиться на проєктах з видобутку на ранніх стадіях. Тимчасовими та стратегічними цілями визначено саме родовища рідкоземельних елементів, урану, берилію та цирконію. «Для українського народу вкрай важливо, щоб ми інвестували саме зараз», — наголосив представник DFC. Інвестиції також мають продемонструвати підтримку Вашингтоном Києва у тривалій війні проти Росії.
Окрім першої угоди, фонд погодив ще чотири нові проєкти. Два з них спрямовані на зміцнення українських мереж електропостачання та опалення після посилення російських атак на ключову інфраструктуру. Ці ініціативи доповнять майже 100 мільйонів доларів кредиту, які DFC погодилася надати енергетичній компанії ДТЕК. Кошти спрямують на нову акумуляторну систему, яка забезпечить резервне електропостачання близько 600 тисяч українських домівок на строк до двох годин. Сам проєкт також матиме доступ до капіталу в разі виникнення збитків.
Крім того, фонд придбає частку в капіталі когенераційної платформи для виробництва тепла та електроенергії. Вона призначена для створення та експлуатації низки «енергетичних хабів», покликаних відновити пошкоджені системи тепло- та електропостачання домогосподарств. Таким чином, діяльність фонду охоплює не лише видобуток, а й підтримку енергетичної стійкості країни.
Спільний інвестиційний фонд був створений у рамках угоди про корисні копалини, яку країни підписали у квітні минулого року з ініціативи президента США Дональда Трампа. Документ також відомий як угода про рідкоземельні метали або критичні мінерали. Він передбачає спільне залучення інвестицій у розробку українських родовищ стратегічних ресурсів, серед яких літій, титан, графіт, уран, а також нафта і природний газ. Водночас право власності на українські надра та природні ресурси залишається за Україною.
Робота фонду базується на принципах рівноправного партнерства між двома країнами. Згідно з домовленостями, Україна спрямовує до фонду частину доходів від нових ліцензій та рентних платежів за користування визначеними природними ресурсами. Діяльність організації зосереджена на п’яти стратегічних секторах, серед яких видобуток корисних копалин, оборона, енергетика, інфраструктура та суміжні галузі. Наразі фонд активно шукає додаткові кошти для розширення своїх інвестиційних можливостей.
Нещодавно Трамп нагадав, що США мають підписану з Україною угоду щодо рідкісноземельних ресурсів. За його словами, ця угода дає право «брати все, що захочеться США» у будь-який момент. Перша укладена угода фонду та чотири нові проєкти засвідчують перехід співпраці у практичну площину, попри складний безпековий контекст.
4
