Світ 4 хв читання
Кремль погрожує Литві через плани дозволити ядерну зброю
Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що Росія вживатиме «необхідних заходів» у відповідь на підтримане Сеймом Литви скасування конституційної заборони на розміщення ядерної зброї та іноземних військових баз.
Мирослава РуденкоРедакторка новин
Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що Росія буде змушена вжити «всіх необхідних заходів для гарантованого забезпечення власної безпеки» у відповідь на плани Литви дозволити розміщення ядерної зброї на своїй території. Про це він сказав, коментуючи підтримане Сеймом Литви в першому читанні скасування конституційної заборони на ядерну зброю та іноземні військові бази.
За словами Пєскова, розміщення ядерної зброї в Литві стане «кроком у бік ескалації напруженості». Він також заявив, що можливе створення постійної військової бази США в балтійській країні не сприятиме стабільності та передбачуваності ситуації на європейському континенті, а навпаки стане «ще одним істотним етапом у нагнітанні напруженості».
«Військова база — це частина військової інфраструктури. І якщо військова інфраструктура якоїсь провідної країни НАТО наближається до наших кордонів, то, звичайно ж, це не може сприйматися інакше, ніж крок у бік ескалації напруженості, так само як і розміщення на території сусідньої держави ядерної зброї», — заявив речник Кремля.
6 жовтня Сейм Литви у першому читанні підтримав поправку до конституції, яка передбачає, що основний закон країни більше не заборонятиме розміщення ядерної зброї на литовській території. За відповідну ініціативу проголосували 106 депутатів, проти висловилися 18, ще шестеро утрималися. Наразі стаття 137 Конституції Литви забороняє розташування на території держави зброї масового знищення та військових баз іноземних країн. Запропонована поправка передбачає повне вилучення цього положення з основного закону.
Фінальне голосування за скасування заборони очікується 12 січня. Для остаточного затвердження поправки знадобиться щонайменше 94 голоси з 141. Голова Сейму Юозас Олекас наголосив, що скасування цієї норми підвищить стійкість країни та посилить ефект військового стримування. «Вилучення означатиме, що ми забезпечимо собі найміцнішу підтримку, яка тільки можлива. Усунувши юридичні особливості, які були у Литви порівняно з іншими країнами ЄС та НАТО, їх більше не буде, ми станемо рівними», — пояснив він.
Міністр оборони Литви Робертас Каунас раніше підтвердив, що Вільнюс веде переговори з американцями щодо розміщення ядерної зброї США на території балтійської країни. Крім того, президент США Дональд Трамп заявив, що він «обов'язково розгляне» можливість створення військової бази США в Литві після того, як з Вільнюса пролунали відповідні пропозиції.
Раніше у Кремлі заявили, що територія Литви «буде під прицілом» російської ядерної зброї, якщо країна дозволить союзникам розміщувати у себе ядерну зброю. Заступник голови Ради безпеки РФ Дмитро Медведєв також заявляв, що Москва може розглядати розміщення ядерної зброї в Литві як підставу для військової відповіді, і що НАТО нібито не стане на захист країни.
Литва, яка межує з Калінінградською областю Росії та Білоруссю, є членом НАТО з 2004 року. Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну Вільнюс послідовно виступає за посилення східного флангу Альянсу та збільшення військової присутності союзників на своїй території. Скасування конституційної заборони на ядерну зброю та іноземні бази розглядається як крок, що має привести законодавство країни у відповідність до практики інших членів НАТО.
Кремлівські заяви пролунали на тлі продовження дискусій у Європі щодо розширення ядерного стримування та розміщення додаткових сил НАТО на східному фланзі. Москва традиційно реагує на такі плани погрозами, однак конкретних заходів у відповідь поки не оголошено.
6
