Світ 5 хв читання
У ЄС пропонують створити оборонний союз за участі України
У Європарламенті ініціюють створення Європейського оборонного союзу, який діятиме автономно від США, але у співпраці з НАТО. Україну бачать ключовим учасником, а її армію називають найсильнішою на континенті.
Мирослава РуденкоРедакторка новин
У Європарламенті запропонували створити новий Європейський оборонний союз, який має забезпечити захист континенту автономно від США, але у тісній співпраці з НАТО. Одним із ключових учасників нового об'єднання має стати Україна. Про це заявив євродепутат і один із авторів ініціативи Рейнір ван Лансхот.
За його словами, агресивна війна Росії проти України та нестабільність у політиці США вимагають від Європи значно більшої самостійності у питаннях безпеки. Новий блок функціонуватиме за принципом «відокремлюваний, але не відокремлений» від НАТО. Це дозволить діяти в межах Альянсу, але мати змогу працювати автономно, якщо з певних причин не буде активована стаття 5 Договору про колективну оборону.
«Ми все ще вважаємо, що НАТО має величезну цінність, і хочемо зробити Альянс сильнішим. Але для цього ми також повинні зробити Європу здатною захищатися автономно», — наголосив ван Лансхот.
Євродепутат підкреслив, що майбутній оборонний союз не зможе ефективно працювати без залучення найважливіших партнерів, серед яких Норвегія, Британія та Україна. Він назвав українську армію найсильнішою та найбільш технологічно просунутою на континенті. За його спостереженнями, за останні роки в Євросоюзі суттєво змінилося сприйняття України. Якщо спочатку країни ЄС прагнули лише допомогти Україні вистояти у війні, то тепер європейці усвідомили, що їм самим потрібна допомога України, аби стати сильнішими.
Ініціатива передбачає можливість залучення українських військових на добровільній основі до майбутніх європейських сил швидкого реагування. Головним політичним органом нового союзу стане Європейська рада безпеки. Щоб уникнути систематичного блокування рішень окремими країнами, пропонується ухвалювати їх кваліфікованою більшістю голосів, а не одностайно.
Концепція передбачає будівництво структури навколо шести основних елементів. До неї також увійдуть Європейський військовий штаб, Європейський центр військової розвідки, Європейський підрозділ стратегічного забезпечення, Європейські сили швидкого реагування та механізм європейського стримування через активацію статті 42.7 Договору про ЄС щодо взаємної допомоги.
Тим часом загрози з боку Росії стають дедалі відчутнішими. Генсек НАТО Марк Рютте закликав союзників готуватися до нової хвилі гібридних атак РФ. Він очікує на систематичні підпали та диверсійні акції на оборонних і критичних об'єктах ЄС. Данська розвідка також попередила про ймовірне посилення Росією гібридних атак проти країн НАТО найближчими місяцями. Не виключається й можливість проведення обмеженої військової операції.
Очільник Федеральної розвідувальної служби Німеччини Мартін Єгер заявив, що бачить небезпеку насильницького конфлікту з Росією, а протистояння набуло «нової, небезпечної якості». Він попередив, що війна в Україні з дедалі жорстокішими російськими атаками вступає в «нову, дуже небезпечну фазу», а загроза гібридних нападів проти Німеччини залишається реальною. Як приклад загострення він навів спробу атаки на аеропорт Лейпцига, відповідальність за яку Берлін поклав на Росію.
«Росія веде проти нас тіньову війну. Цю неоголошену війну неможливо схарактеризувати за допомогою традиційних військових чи правових категорій. Ми не перебуваємо у стані оборони, але все одно зазнаємо нападу — саме це і є тіньова війна», — зазначив Єгер. Він додав, що російське керівництво прагне забезпечити, щоб у Берліні та інших європейських столицях не ухвалювалися політичні рішення, спрямовані проти Москви. На цей момент розвідка не бачить ознак широкомасштабного нападу Росії на територію НАТО, проте можливі «військові дії Росії в обмеженому масштабі», зокрема в країнах Балтії.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що його країна «готується до масштабних гібридних атак, у тому числі до особливо серйозних», і відповість на них «швидко та дуже чітко». Глава МВС Німеччини Александр Добріндт планує запровадити комплекс заходів, який має охопити захист від безпілотників та диверсій на критичній інфраструктурі і кібератак, а також виявлення шпигунів і потенційних терористів.
5
