Дієва газета

Неділя, 22 листопада 2026 Новини, що ведуть до дії

Політика 6 хв читання

Юристи «Принципу» проти відновлення військових судів в Україні

Правозахисники «Принцип» виступають проти відновлення військових судів і пропонують спеціалізацію цивільних суддів, щоб захистити права військовослужбовців та незалежність правосуддя.

Редакторка новин

Юристи «Принципу» проти відновлення військових судів в Україні
© rbc.ua

Правозахисний центр для військовослужбовців «Принцип» висловився проти відновлення військових судів в Україні. Організація пропонує натомість спеціалізацію цивільних суддів у справах про військові правопорушення, щоб забезпечити якісне правозастосування і незалежність правосуддя. Позицію юристи оприлюднили в умовах, коли питання військової юстиції знову обговорюють у парламенті.

Нагадаємо, військові суди в Україні ліквідували 2010 року, визнавши їх такими, що не відповідають принципам демократії та критеріям незалежності суддів. За кілька років почалася російська агресія, а з повномасштабним вторгненням тема військової юстиції повернулася до порядку денного. Нині її опрацьовує Тимчасова спеціальна комісія Верховної Ради, до роботи якої долучився і «Принцип».

Прихильники відновлення військових судів головним аргументом називають те, що справи військовослужбовців мають розглядати люди з власним досвідом служби, адже цивільний суддя нібито не може повністю врахувати обставини і контекст. Ту саму логіку застосовують і до військової прокуратури, яка має підтримувати обвинувачення, і до військових слідчих, які мають розслідувати порушення порядку несення служби. Щодо адвокатури звучить інший аргумент: захисники часто не можуть вчасно потрапити до підзахисних через специфіку служби та безпекові обмеження.

Юристи «Принципу» проаналізували ці пропозиції окремо для кожної складової військової юстиції. Висновки вийшли різними, однак критерій був один: чи забезпечить те чи інше рішення якісне правозастосування та кращий захист прав військовослужбовців.

Ключовим аргументом організації стала незалежність суддів. Судочинство ґрунтується на незалежності й безсторонності, тоді як військова служба — на єдиноначальності та підпорядкуванні. Якщо судді отримують військові звання, постає питання, хто їх присвоює. Участь Міністерства оборони чи Генерального штабу в цьому процесі, за оцінкою правозахисників, відкриває можливість втручання в діяльність суддів. До того ж на суддю-військовослужбовця поширюються дисциплінарні статути, а військовий суддя мав би мати вище звання, ніж підсудний.

Правозахисники також нагадують про законодавчі ініціативи останніх років, що стосувалися посилення відповідальності військових. У 2022 році законопроєкт № 8271 посилив кримінальну відповідальність за невиконання наказу, самовільне залишення частини та дезертирство й заборонив судам призначати за них м'якше покарання. У 2025 році Генеральний штаб підтримав законопроєкт № 13452, який поширював подібну заборону на непокору, однак від цих положень відмовилися після суспільного резонансу. Обидві ініціативи стосувалися підлеглих, але не командирів, які можуть зловживати владою чи бездіяти. Для суддів-військовослужбовців такий вплив командної вертикалі був би прямим, тоді як для цивільних суддів він обмежений.

«Принцип» вважає, що цивільні судді здатні зважено розглядати справи військовослужбовців. За роки повномасштабної війни судова система напрацювала значну практику в цій сфері, а більшість нормативних актів, що регулюють службу, ухвалюють цивільні органи: Верховна Рада, Кабінет Міністрів і Міністерство оборони. Там, де бракує спеціальних знань, можна залучати фахівців або призначати експертизу. Статус військовослужбовця сам по собі також не гарантує знання законів, статутів і наказів.

Замість відновлення окремої системи організація пропонує спеціалізацію суддів у справах про кримінальні правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби та у справах про військові адміністративні правопорушення. Консультативна рада європейських суддів у Висновку № 15 зазначає, що глибокі знання в окремій сфері права підвищують якість судових рішень і зміцнюють авторитет суддів.

Практичні перешкоди, на думку юристів, також є суттєвими. За даними Вищої ради правосуддя за 2025 рік, у місцевих судах залишаються незаповненими 1400 посад суддів, в апеляційних — 725. Паралельна система не розв'язала б кадрової проблеми, а лише створила б дві системи з прогалинами замість однієї. Окремі військові суди потребували б окремих приміщень, технічної бази та судової охорони, а їх розміщення поблизу військових частин робило б їх передбачуваною ціллю для ворога.

Щодо військової прокуратури «Принцип» також виступає проти повернення до моделі, де прокурори мають статус військовослужбовців. У 2012 році військові прокуратури реорганізували в цивільні, у 2014-му відновили після початку російської агресії, а у 2019-му знову ліквідували, передавши функції спеціалізованим прокуратурам у сфері оборони з цивільним статусом. Подвійне підпорядкування і вплив командної вертикалі на обвинувачення, за оцінкою правозахисників, створили б ті самі ризики, що й у випадку з судами.

52Перегляди

Мирослава Руденко

Автор

Редакторка новин

Мирослава Руденко працює з темами суспільства, політики, економіки та щоденних новин. У редакції Дієва газета відповідає за перевірку фактів, контекст і зрозуміле пояснення подій для читачів.