Світ 4 хв читання
Науседа: російські дрони в Європі — спроба тиснути на союзників України
Президент Литви Гітанас Науседа заявив, що порушення повітряного простору європейських країн російськими безпілотниками можуть бути свідомою тактикою Москви, а не випадковістю. За його словами, Росія намагається утримувати суспільства в напрузі, не вступаючи у пряму конфронтацію з НАТО.
Любомир ДовженкоАналітик
Президент Литви Гітанас Науседа заявив, що випадки порушення російськими безпілотниками повітряного простору європейських держав не обов’язково є прямою атакою Росії на НАТО. Проте, за його словами, вони можуть бути частиною ширшої тактики Москви, спрямованої на тиск на країни, які найактивніше підтримують Україну.
Про це литовський лідер сказав в інтерв’ю програмі LRT TELEVIZIJOS «Тема дня». Він наголосив, що подібних інцидентів може ставати більше, адже поведінка Росії стає дедалі агресивнішою. «Не бажаючи вступати у пряму конфронтацію з НАТО, Росія намагається атакувати ті країни, які є найвідданішими прихильниками України», — зазначив Науседа.
За його словами, не кожен випадок із російськими безпілотниками в Європі означає прямий напад на Альянс. Президент Литви припустив, що Москва може свідомо допускати відхилення дронів від запланованого маршруту. У такому разі безпілотники можуть опинятися не лише над територією Литви, а й в інших країнах Балтії або Польщі. «Такі інциденти, як, наприклад, нещодавно збитий дрон та інші дрони, не обов’язково є прямою атакою Росії проти НАТО», — сказав він.
Науседа вважає, що наразі Москва може не прагнути прямого зіткнення з Північноатлантичним альянсом. Водночас Кремль, на його думку, здатен використовувати інші способи тиску. «Ймовірно, на цьому етапі росіяни до цього не готові й не бажають цього. Але це може бути свідоме допущення відхилення дрона від курсу та потрапляння ним не обов’язково на територію Литви, а на територію країн Балтії чи Польщі з метою утримання суспільства в стані напруги», — пояснив президент Литви.
Він додав, що така ситуація, на його думку, вигідна Росії. Постійне відчуття небезпеки в європейських країнах може бути одним із інструментів Москви для впливу на суспільні настрої та політичні рішення.
Нагадаємо, у ніч на 15 вересня в Литві оголошували жовтий рівень повітряної загрози. Тоді безпілотник порушив повітряний простір країни. Невдовзі винищувачі НАТО збили його. За попередніми даними, це була російська «Гербера», яка, ймовірно, спочатку прямувала до України. Наразі литовська сторона аналізує електронну частину дрона, щоб встановити його маршрут та обставини потрапляння на територію країни.
Заяви Науседи пролунали на тлі ширшого занепокоєння в Європі щодо російських провокацій у повітряному просторі. Країни Балтії та Польща неодноразово повідомляли про порушення з боку російських безпілотників. Ці інциденти посилюють дискусію про ефективність протиповітряної оборони НАТО на східному фланзі та про необхідність додаткових заходів безпеки.
Литовський президент не вперше порушує тему російської тактики тиску. Він наголошує, що Москва уникає прямої конфронтації з Альянсом, але шукає способи дестабілізувати ситуацію в країнах, які підтримують Україну. За його словами, подібні дії можуть продовжуватися, якщо не буде належної колективної відповіді.
Ситуація з дронами також впливає на цивільну авіацію та безпеку в регіоні. У Литві та сусідніх країнах тимчасово обмежували польоти, а служби реагували на повітряні тривоги. Це створює додаткове навантаження на системи цивільного захисту та вимагає координації між союзниками.
Наразі литовські фахівці продовжують вивчати уламки збитого безпілотника. Встановлення точного маршруту та технічних деталей має допомогти зрозуміти, чи був інцидент випадковим, чи свідомою провокацією. Від результатів аналізу залежатиме подальша реакція Литви та її партнерів по НАТО.
