Суспільство 5 хв читання
80% українців підтримують чіткі правила видалення незаконного контенту в інтернеті
Більшість українців виступають за запровадження чітких правил блокування незаконного й терористичного контенту, але очікують прозорих процедур і запобіжників від зловживань. Дослідження Active Group також показує, що 55% не почуваються захищеними в мережі.
Кирило ФедорчукПолітичний оглядач
Більшість українців — 80,4% — підтримують запровадження чітких правил щодо видалення або блокування незаконного й терористичного контенту в інтернеті. Водночас громадяни очікують запобіжників від можливих зловживань таким регулюванням. Про це свідчать результати дослідження «Безпека в мережі», проведеного дослідницькою компанією Active Group у вересні 2026 року.
Згідно з опитуванням, 50,1% респондентів відповіли «так» на запитання про необхідність чітких правил, ще 30,3% обрали варіант «швидше так». Водночас 64,5% українців вважають поширення незаконного контенту серйозною або скоріше серйозною проблемою для країни. У травні цей показник був вищим — 73,5%, а частка тих, хто не вважає проблему серйозною, зросла з 17,7% до 22,9%.
Попри підтримку регулювання, лише 33% опитаних почуваються захищеними або скоріше захищеними від небезпечного чи терористичного контенту в інтернеті. 55,2% такої захищеності не відчувають. Порівняно з попередніми хвилями дослідження суттєвих змін цього показника не зафіксовано.
Найчастіше за останній рік українці стикалися з дезінформацією — 63%, шахрайством або фішингом — 52,6%, мовою ворожнечі — 44,8%. Також серед відповідей: радикальний контент — 23,1%, заклики до насильства — 22,5%, поширення персональних даних без згоди — 20,4%, контент, пов’язаний із тероризмом, — 12,3%. Частка тих, хто стикався з дезінформацією, зросла з 59,1% у травні до 63% у вересні, а з радикальним контентом — з 14,4% до 23,1%. Натомість кількість респондентів, які повідомили про шахрайство або фішинг, зменшилася з 64,8% до 52,6%.
Відповідальність за небезпечний контент українці найчастіше покладають на його авторів — так вважають 40,9% опитаних. Ще 39,9% назвали власників сайтів та онлайн-сервісів. Також респонденти згадували правоохоронні органи — 31,9%, онлайн-платформи — 25,6%, соціальні мережі — 22,9%, спільну відповідальність різних сторін — 21,3% та самих користувачів — 21,1%. Порівняно з травнем зменшилася частка тих, хто покладає основну відповідальність на правоохоронні органи, онлайн-платформи та соцмережі, натомість частіше говорили про спільну відповідальність і роль самих користувачів.
Попри підтримку чітких правил, респонденти називають і потенційні ризики. Найбільше українців — 54,8% — турбує можливість зловживань. Також серед побоювань: поява цензури — 43,8%, втручання у приватність — 38,4%, корупційні ризики — 36,8%, помилкове видалення контенту — 32,7%, можливість тиску на опозицію — 32,5%. Порівняно з травнем менше респондентів називають ризиками втручання у приватність та корупцію, водночас побоювання щодо можливої цензури зросли з 38,9% до 43,8%.
Для користувачів важливими є прозорі процедури. 51,5% вважають, що закон має чітко визначати підстави для видалення контенту. Ще 47,4% говорять про необхідність обґрунтовувати такі рішення, а 38,9% — про право користувача оскаржити видалення. Водночас окремі жорсткіші механізми підтримують менше респондентів: 32,9% погоджуються з видаленням шкідливого або терористичного контенту протягом години після запиту чи скарги, а звітування платформ про модерацію підтримують 19,2%.
«Ці результати показують, що суспільний запит не зводиться до простого посилення контролю за контентом. Люди одночасно хочуть більшої безпеки в мережі й зрозумілих меж для самого регулювання», — прокоментував директор Active Group Олександр Позній. За його словами, довіра до таких правил значною мірою залежатиме від прозорості процедур та можливості оскаржувати рішення.
Обираючи між свободою та безпекою в інтернеті, загалом 53,2% опитаних схиляються до свободи. З них 23,1% виступають за максимальну свободу, а 30,1% — скоріше за свободу. Безпеку як більш пріоритетну обрали 33,7% респондентів: 23,7% — «більше безпека», ще 10% — «максимальна безпека». У травні частка тих, хто схилявся до свободи, становила 48,6%.
Водночас 55,1% українців вважають потрібним або скоріше потрібним запровадження в Україні правил модерації контенту, подібних до європейських. 20,7% відповіли «потрібним», 34,4% — «скоріше потрібним». Якщо такі правила відповідатимуть європейським стандартам, їх готові підтримати 64,3% опитаних. Не підтримали б їх 17,6%, ще 18,2% не визначилися.
7
