Події 6 хв читання
Київ шукає альтернативи мостам на випадок транспортного колапсу
Через посилення російських обстрілів Києва під загрозою опинилися Північний і Південний мости. Влада розглядає понтонні переправи та підземний тунель, але експерти вказують на серйозні ризики й закликають негайно посилити громадський транспорт.
Любомир ДовженкоАналітик
Російські атаки на київські мости змусили владу шукати запасні варіанти сполучення між берегами Дніпра. З липня 2026 року обстріли столиці суттєво посилилися, а 1 та 2 жовтня під удар потрапив Південний міст, наступні два дні — Північний. За даними британського видання The Telegraph, Путін хоче повністю знищити столичні переправи. Для Києва це означало б розділення на дві окремі території без нормального сполучення.
Навіть вихід з ладу однієї-двох переправ створить додаткове навантаження на решту мостів і може спричинити транспортний колапс. Кияни вже відчули це 2 жовтня, коли через російські атаки деякі мости були повністю перекриті, на інших діяли обмеження. Повністю працював лише Дарницький міст, і навантаження на нього було настільки великим, що люди годинами стояли в заторах. Вони не могли дістатися до потрібного пункту ні власним автомобілем, ні на таксі, ні громадським транспортом. До того ж не працював метрополітен.
Міністр відновлення, інфраструктури та транспорту Микола Калашник заявляв про будівництво понтонних переправ як запасний варіант. Ще однією ідеєю був підводний тунель. Однак, за даними джерел УП, у Кабміні його зараз не розглядають: по-перше, дорого, по-друге, дуже довго. Довжина між берегами Дніпра в Києві сягає до 1,5 кілометра, тож будівництво могло б затягнутися на 7–10 років. А добиратися між правим і лівим берегом людям потрібно щодня вже зараз.
Експерт з транспортного планування Дмитро Беспалов пояснює, що кількох влучань реактивних дронів-камікадзе недостатньо, щоб зруйнувати чи сильно пошкодити міст, адже ці споруди мають великий запас міцності. Вибір росіянами Північного та Південного мостів як головних цілей він називає логічним з точки зору завдання максимальних економічних збитків. «Наприклад, Південний міст — це основний логістичний міст, де їздить вантажний транспорт. Тобто вантажі, які проїжджають Київ транзитом, рухаються саме ним», — підкреслює експерт.
Беспалов застерігає, що монтувати на київських мостах фізичний захист у вигляді додаткових металевих конструкцій, сіток чи «мангалів» для розсіювання ударних хвиль украй небезпечно. Через перевантаженість та поганий технічний стан мости не розраховані на додаткову вагу і від такого навантаження можуть обвалитися. Якщо ж подібний інженерний захист все ж встановити, мости доведеться закрити для автомобілів і зробити виключно пішохідними, оскільки транспортне навантаження стане для них критичним.
Понтонні переправи, про які казав міністр Калашник, теж мають серйозні недоліки. Дніпро має швидку течію, через неї насипний матеріал, щебінь чи камінь, яким би намагалися перекрити русло, просто вимиє. Це призведе до ерозії річкового дна та берегів і може становити екологічну катастрофу для Дніпра. Крім того, будувати понтонну переправу під постійними атаками шахедів дуже небезпечно. Беспалов наголошує, що понтони та насипні дамби підходять для режиму «фортеці» та фізичного виживання, але не здатні забезпечити нормальне функціонування міста та його економіки. Заяви про них експерт трактує радше як спосіб «заспокоїти» населення наявністю плану Б.
«Понтони і насипні дамби можуть забезпечити половину пропускної здатності мостів у Києві. Але для цього треба зробити десятки їх», — пояснює він. Міст складається не лише з переправи над водою, а й зі складних багаторівневих розв'язок на обох берегах. Якщо просто підключити понтон до вуличної мережі зі світлофорами, його пропускна здатність буде мізерною, а машини їхатимуть на дуже низькій швидкості — до 20 кілометрів на годину. До того ж понтони не будуть надійними протягом усього року: їхню експлуатацію ускладнюють весняні паводки та утворення льоду. Якщо під час удару на залізобетонному мості головна загроза — сам вибух, то у випадку атаки на понтонну переправу існує великий ризик, що люди разом із транспортом опиняться під водою.
Одним з останніх рішень київських чиновників для пом'якшення проблеми був запуск 12 автобусів на новому тимчасовому маршруті №1-М. З 3 жовтня вони курсують вздовж наземної частини червоної гілки метро та перетинають Дніпро. Спершу, коли міст Метро перекривали, автобуси теж не курсували. Наразі в такій ситуації вони роблять об'їзд через Подільський міст.
Громадська організація «Пасажири Києва» підготувала пропозиції, як розв'язати проблему вже найближчим часом. Лист з планом надіслали на розгляд Департаменту транспортної інфраструктури КМДА. Співзасновник організації Олександр Гречко розповів УП, що основним рішенням може бути збільшення громадського транспорту, але для цього потрібна достатня кількість водіїв. Їх, на його думку, можна залучати з трамвайних і тролейбусних депо, а також домовлятися з приватними перевізниками. «В одній їхній машині можна везти до 30 людей, а в одному автобусі — 130 людей, це в декілька разів більше. Тому ці водії можуть надавати послугу перевезення», — зазначає Гречко.
6
