Колишній міністр оборони України Михайло Федоров заявив, що не погодиться на жодну іншу посаду, окрім очільника Міністерства оборони. Відповідну заяву він зробив 23 липня, коментуючи пропозиції президента Володимира Зеленського щодо інших варіантів роботи в уряді.
«Я вдячний президенту за всі запропоновані варіанти. Але сьогодні в державі є лише три посади, які окрім військових на полі бою реально визначають хід війни — президент України, міністр оборони та Головнокомандувач Збройних сил України. Саме тому я не погоджуюся на жодну іншу посаду, окрім посади Міністра оборони», — наголосив Федоров.
За словами політика, жодна з інших запропонованих посад не має реальних повноважень, щоб побороти корупцію в закупівлях, завершити розпочату трансформацію армії, планувати й реалізовувати асиметричні дії та операції проти ворога, а також викорінити культуру брехні й безвідповідальності всередині системи. Федоров підкреслив, що його не цікавить посада чи статус, а важлива можливість реально впливати на результат і наближати перемогу України.
Він нагадав, що в січні 2026 року на запрошення президента Зеленського його команда прийшла в Міністерство оборони з конкретним планом завершення війни, який отримав назву AIR–LAND–ECONOMY. Цей план передбачав захист неба, зупинку фронту та удар по економіці ворога. Упродовж шести місяців, за словами Федорова, команда послідовно реалізовувала цю стратегію.
«Вперше за останні роки Україна почала перехоплювати ініціативу. Наші спільні результати створили те, чого раніше не було — вікно можливостей, щоб змусити росію до миру силою», — додав ексміністр.
Відмова Федорова від альтернативних посад сталася на тлі масштабних суспільних протестів. З 16 по 21 липня у Києві та інших містах України відбувалися акції з вимогою повернути Михайла Федорова на посаду міністра оборони та звільнити головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського. Президент Зеленський визнав, що міністр Федоров і головком Сирський не могли знайти спільної мови, і що проблеми на полі бою, у бригадах та з мобілізацією залишалися невирішеними.
Після шести днів акцій протесту Зеленський оголосив про звільнення з посади головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського та анонсував призначення на його місце Михайла Драпатого. Водночас ветеран Дмитро Козятинський, який закликав людей на мітинг із вимогою відставки головкома, анонсував у Києві на 24 липня нову акцію — з вимогою повернути Федорова на посаду міністра оборони.
Ситуація навколо керівництва оборонного відомства залишається напруженою. Федоров, який очолював Міноборони з січня 2026 року, наполягає на тому, що лише на цій посаді зможе завершити розпочаті реформи та реалізувати стратегію примусу Росії до миру. Його принципова позиція свідчить про глибоку кризу в системі військового управління та про розбіжності між ключовими посадовцями щодо подальшого ведення війни.
Експерти зазначають, що відмова Федорова від посад віцепрем'єра з інновацій чи інших запропонованих варіантів демонструє його переконаність у необхідності зосередитися саме на оборонній сфері. В умовах війни посада міністра оборони, на думку політика, є однією з небагатьох, що дають змогу реально впливати на перебіг бойових дій та забезпечення армії.
Подальший розвиток подій залежатиме від рішення президента та готовності сторін до компромісу. Поки що Федоров чітко окреслив свою позицію: або Міністерство оборони, або жодної посади в уряді.
