Північноатлантичний альянс розгорнув у своїй штаб-квартирі в Бельгії систему штучного інтелекту Maven Smart System (MSS) від американської компанії Palantir, призначену для цілодобового моніторингу переміщень російських військ та планування військових операцій. Про це повідомляє The Times.

MSS є флагманською платформою командування та управління на базі штучного інтелекту. Система в реальному часі агрегує, структурує та візуалізує величезні масиви розвідувальної інформації, зокрема відео з безпілотників, супутникові знімки, дані радарів та перехоплень. Вона використовує комп'ютерний зір для автоматичного виявлення потенційних цілей або переміщень сил противника, позначаючи їх на екранах операторів.

Окрім цього, штучний інтелект пропонує військовому командуванню оптимальні варіанти дій, автоматично оцінюючи найближчі доступні сили НАТО, час до ураження та необхідну кількість палива. Це скорочує час ухвалення рішень з годин до лічених хвилин. Система також значно оптимізує людські ресурси: аналогічний обсяг аналітичної роботи, який раніше потребував залучення близько двох тисяч фахівців, тепер здатна виконувати група з 20 операторів.

Система Maven відображатиме дислокацію сил на всьому східному фланзі НАТО та детально передаватиме інформацію про переміщення російських військ. Якщо Росія перекине елітні десантні підрозділи ближче до кордонів країн Балтії, система зафіксує це та подасть сигнал тривоги. Генеральний директор Palantir UK Луїс Мослі заявив, що у разі війни НАТО плануватиме операції та завдаватиме ударів по цілях саме за допомогою Palantir. «Якби ви зараз зайшли до оперативного центру SHAPE (Верховного головнокомандування Об'єднаних збройних сил НАТО в Європі), то на всіх екранах побачили б Palantir», — стверджує Мослі.

30 червня в НАТО оголосили про досягнення системою повної оперативної спроможності, однак у пресрелізі не згадали назву Palantir. Низка країн-членів Альянсу, зокрема Франція та Німеччина, висловили занепокоєння через надмірну залежність від технологій американської компанії, яка історично пов'язана з ЦРУ. Натомість Велика Британія, Швеція та Нідерланди підтримали впровадження системи. Наразі Palantir також бере участь у тендері на заміну програмного забезпечення для протиповітряної оборони НАТО, що має дозволити спільно відстежувати балістичні та гіперзвукові ракети.

Військова програма Project Maven була започаткована Пентагоном у 2017 році для впровадження машинного навчання в оборонні процеси США. Спочатку ключовим партнером проєкту була компанія Google, однак у 2018 році вона відмовилася від контракту через внутрішні протести співробітників проти використання штучного інтелекту у військових цілях, після чого розробку очолила Palantir. Платформу успішно застосовували збройні сили США під час операцій на Близькому Сході та у Червоному морі. З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році Сполучені Штати використовували систему Maven для передачі українським військовим детальних координат російської техніки та позицій на полі бою.

На саміті НАТО в Анкарі союзники знову визначили Росію головною довгостроковою загрозою для безпеки Альянсу та погодили подальше посилення східного флангу. Президент України Володимир Зеленський закликав НАТО пришвидшити інтеграцію України, заявивши, що це посилить безпеку всього Альянсу на тлі російської загрози. Латвійська розвідка заявила, що наразі Росія не здатна відкрити повномасштабний фронт проти НАТО, однак може вдатися до гібридних провокацій проти країн Балтії чи Польщі, зокрема атак дронами, ракетних інцидентів або диверсій, для залякування союзників.

Кремль розкритикував заяви учасників саміту НАТО щодо Росії, назвавши їх «конфронтаційними», та повідомив, що уважно стежитиме за рішеннями Альянсу. Генеральний секретар НАТО Марк Рютте закликав Росію та Володимира Путіна «не гратися» з альянсом. Діяльність Palantir супроводжувалася низкою скандалів: імміграційна служба США використовувала її софт для пошуку та депортації іноземців, а у Великій Британії наразі переглядають контракт Palantir з Національною службою охорони здоров'я через побоювання щодо витоку конфіденційних даних пацієнтів.