Майже половина жителів Євросоюзу підтримують вступ України до ЄС. Водночас у трьох великих країнах, які раніше входили до числа найактивніших прихильників України, рівень підтримки помітно знизився. Про це свідчать результати опитування Polling Europe, проведеного на початку липня. Дослідження виявило суттєві відмінності між окремими державами-членами.
Загалом у Євросоюзі за приєднання України до блоку висловилися 49% респондентів. Проти виступають 39%, ще 12% не визначилися. Тобто перевага прихильників над противниками поки що невелика, а частка тих, хто не має чіткої позиції, залишається значною. Найвищий рівень підтримки зафіксували в Іспанії: там членство України схвалюють 65% громадян. Це значно вище за середній показник по ЄС. Відносини між Мадридом і Києвом суттєво зміцнилися після 2022 року: Іспанія вже підготувала понад дев'ять тисяч українських військових, а у 2026 році оголосила про пакет оборонної допомоги на один мільярд євро. Це підкреслює практичний вимір підтримки з боку Іспанії.
Високою залишається підтримка і в Італії — 52% опитаних виступають за вступ України. Водночас більшість італійців наголошують, що Київ спочатку має провести необхідні реформи. Це зауваження відображає ширшу дискусію в ЄС про те, на яких умовах Україна може отримати повноцінне членство. Італія, як і Іспанія, належить до країн, де європейська перспектива України знаходить широку підтримку, однак із застереженням про необхідність реальних змін.
Водночас соціологи зафіксували погіршення настроїв у Франції, Німеччині та Польщі. У цих країнах, які раніше належали до найбільш проукраїнських у Європі, більшість громадян тепер виступають проти надання Україні повноцінного членства з правом голосу. У Польщі частка противників сягнула 49%, що помітно вище, ніж загалом по ЄС.
Опитування проводили на початку липня, одразу після резонансного скандалу між Києвом і Варшавою. Наприкінці травня президент Володимир Зеленський присвоїв одному зі спецпідрозділів Збройних сил України почесне найменування «Героїв УПА». Це рішення викликало різку реакцію польської сторони, оскільки у Польщі Українську повстанську армію вважають відповідальною за Волинську трагедію 1943–1945 років, яку визнають геноцидом польського населення. Цей контекст важливо враховувати під час інтерпретації даних.
На тлі суперечок щодо історичної пам'яті та ролі УПА президент Польщі Кароль Навроцький позбавив Володимира Зеленського ордена Білого Орла. Пізніше від цієї державної нагороди відмовилися й колишні президенти України.
Окремі опитування в Польщі також засвідчили погіршення ставлення до українців. Понад третина респондентів повідомили, що їхнє ставлення до громадян України стало гіршим. Це може впливати і на сприйняття перспективи членства України в ЄС. Особливо показово, що йдеться про країну, яка відіграє одну з ключових ролей у підтримці України на європейському напрямку.
Загалом результати дослідження показують, що європейська громадська думка щодо вступу України залишається розділеною. Попри високу підтримку на півдні Європи, зокрема в Іспанії та Італії, у ключових країнах-членах ЄС, від яких залежить ухвалення рішень, прихильність до євроінтеграції України слабшає. Це створює додаткові виклики для Києва на шляху до переговорів про членство, оскільки подальші кроки вимагатимуть не лише реформ у самій Україні, а й відновлення довіри серед європейської громадськості, зокрема у країнах, які раніше були серед найактивніших прихильників України.
