Світ 4 хв читання
Кремль розкрив деталі розмови Трампа і Путіна: Україна, Іран, нафта
Під час телефонної розмови Дональд Трамп і Володимир Путін обговорили ситуацію в Україні, Ірані, двосторонні відносини та постачання нафти на світові ринки. Кремль заявив про подальші контакти на вищому рівні.
Кирило ФедорчукПолітичний оглядач
Президент США Дональд Трамп і очільник Кремля Володимир Путін провели телефонну розмову, під час якої обговорили ситуацію в Україні, Ірані та питання двосторонніх відносин. Про це повідомили в Кремлі, зазначивши, що сторони також порушили тему постачання нафти на світові ринки та домовилися про подальші контакти на вищому рівні.
Ця розмова стала черговим етапом активізації прямих переговорів між Вашингтоном і Москвою, які останніми місяцями викликають дедалі більше запитань у Києві та серед європейських союзників. За даними Кремля, лідери торкнулися широкого кола тем — від регіональних конфліктів до економічних питань, зокрема енергоносіїв.
Окрему увагу в розмові було приділено постачанню нафти на світові ринки. Ця тема набула особливої ваги на тлі суперечок навколо російського дизельного пального. Раніше Трамп заявив про «надзвичайно успішну розмову» з Путіним і домовленість щодо скасування санкцій на російський дизель. За інформацією американських ЗМІ, рішення про укладення угоди було ухвалене після того, як Україна відмовилася в односторонньому порядку припинити удари по російських нафтопереробних заводах.
За даними джерел, президент США неодноразово закликав українську сторону знизити темпи атак на російські НПЗ, пов'язуючи їх із дефіцитом і подорожчанням пального у Сполучених Штатах. Американський високопосадовець стверджував, що удари по нафтопереробних підприємствах «завдають болю Росії, але також боляче б'ють по США». Водночас український чиновник заявив, що під час переговорів у Маямі представники Трампа попереджали про можливе відрізання України від американських розвідданих у разі продовження ударів, хоча американська сторона це заперечує.
На тлі цих домовленостей у США розгортається політична критика. Троє сенаторів-демократів — Джин Шейгін, Чак Шумер та Елізабет Воррен — назвали рішення адміністрації Трампа дозволити купівлю російського дизелю «повною зрадою України, європейських союзників і національної безпеки США». Вони нагадали про закон, який Трамп сам підписав у вересні, та про Генеральну ліцензію 135, видану Мінфіном США.
Президент України Володимир Зеленський різко розкритикував зняття санкцій, назвавши його «абсолютно жахливим кроком» і «подарунком Путіну на день народження», який забезпечить агресора додатковими мільярдами на продовження війни. Він також заявив, що українську переговорну команду в США використовують як «ширму» на тлі домовленостей Трампа з Путіним.
Помічник російського лідера Юрій Ушаков повідомив, що під час телефонної розмови Путін відкинув можливість мирних переговорів і наголосив, що Росія продовжуватиме бойові дії, доки не досягне «всіх своїх цілей». Ця заява контрастує з надіями Вашингтона на те, що енергетичні угоди з Росією спонукають Москву до поступок у мирному процесі.
Таким чином, телефонна розмова Трампа і Путіна, попри офіційно окреслене коло тем, стала частиною ширшого контексту, у якому переплітаються енергетичні інтереси, санкційна політика та перспективи завершення війни в Україні. Подальші контакти на вищому рівні, про які домовилися сторони, можуть визначити подальший перебіг цих процесів.
7
