Світ 4 хв читання
Естонія назвала вибори до Держдуми РФ політичною виставою
Міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна розкритикував російські парламентські вибори, назвавши їх політичною виставою, мета якої — зміцнити владу Володимира Путіна. ЄС не визнає голосування на окупованих територіях України.
Мирослава РуденкоРедакторка новин
Міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна назвав вибори до російської Державної думи «політичною виставою», мета якої — зміцнити владу Володимира Путіна. Про це глава естонської дипломатії заявив після завершення триденного голосування, що тривало з 18 по 20 вересня.
За словами Цахкни, результати цих виборів не відображають реального волевиявлення громадян, а сам процес позбавлений ознак справжньої конкуренції. Естонський міністр наголосив, що голосування було організовано передусім для демонстрації підтримки чинної влади та виправдання подальшої агресії проти України.
За попередніми даними, правляча партія «Єдина Росія» набирає 57,83% голосів і лідирує у 208 з 225 одномандатних округів. Це забезпечує їй рекордну кількість місць у Держдумі — 355 депутатських мандатів. КПРФ отримує 13,81% (40 місць), ЛДПР — 8,98% (25 місць), партія «Нові люди» — 7,96% (20 місць), «Справедлива Росія» — менше 5% (4 місця), а партія «Родіна» — 1 місце. Остаточні підсумки мають оголосити 25 вересня.
Окрему увагу привернула заява секретаря генради «Єдиної Росії» Володимира Якушева про те, що до Держдуми проходять близько 86 учасників російсько-української війни, які балотувалися від правлячої партії. За його словами, це «серйозний внесок» у майбутній склад парламенту. Водночас пізніше російські ЗМІ повідомили, що «Єдина Росія» вимагала анулювати повідомлення про проходження 86 учасників війни, а інформагентство «РИА Новости» видалило його нібито у зв’язку з уточненням даних.
Явку на цих виборах Якушев назвав «безпрецедентно високою». За його словами, «Єдина Росія» є лідером за федеральним списком у всіх регіонах Росії без винятку. Однак незалежні спостерігачі та міжнародні інституції вказують на відсутність реальної конкуренції та тиск на виборчий процес.
Європейський Союз також розкритикував вибори до Державної думи РФ, заявивши, що не визнає голосування на тимчасово окупованих територіях України. У заяві верховної представниці ЄС із закордонних справ та політики безпеки Каї Каллас, опублікованій 21 вересня, наголошується, що вибори відбулися без спостерігачів ОБСЄ та в умовах посилення репресій. ЄС анонсував посилення санкцій у відповідь на «ерозію демократії» в Росії.
Раніше Верховна Рада України закликала парламенти та уряди іноземних держав, міжнародні організації та парламентські асамблеї засудити проведення так званих виборів до Державної думи РФ на тимчасово окупованих територіях України та не визнавати їхні результати. Міністерство закордонних справ України також закликало світову спільноту не визнавати російські вибори до Держдуми та регіональних парламентів, які держава-агресор проводить, зокрема, на окупованій українській території.
Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) зазначають, що Кремль використав вибори до Держдуми для нового витка агресії та імітації суспільної підтримки війни. Водночас, на думку експертів, перемога провладної партії виявилася менш переконливою через зростаюче невдоволення росіян. Це перші парламентські псевдовибори від початку повномасштабного вторгнення в Україну, які відбулися без незалежних спостерігачів та реальної конкуренції.
Державна дума РФ є нижньою палатою парламенту Росії (Федеральних зборів) та її вищим законодавчим органом. Вона налічує 450 депутатів, які обираються на 5 років. Остаточні підсумки голосування мають бути підведені 25 вересня.
