Компанія АТБ припинила рекламну співпрацю з мережею телеграм-каналів «Труха», пояснивши рішення «останніми подіями» та зауваженнями громадськості. Ймовірно, йдеться про дискредитаційну кампанію, яку ці канали вели проти міністра оборони Михайла Федорова. Рекламні бюджети ритейлер перенесе на інші майданчики.
У червні телеграм-мережа опублікувала допис про нібито корупцію на закупівлях дронів, за яку, за твердженням авторів, відповідальний Федоров. Упродовж червня–липня компрометуючі публікації проти міністра набрали понад 4,1 мільйона переглядів. Канали також системно пов'язували Федорова з конфліктами за участю ТЦК та просували тезу про «провалену реформу» оборонного відомства.
Власники мережі й досі остаточно не встановлені. Формальна реєстрація частини каналів як онлайн-медіа проблему прозорості не розв'язала. Навесні джерела Forbes Ukraine повідомили про ймовірні інвестиції криптопідприємця Миколи Удянського в «Труха Україна», власником якої в державних реєстрах указаний Максим Лавриненко. Водночас джерела Української правди в бізнесових колах припускають, що за придбанням «Трухи» може стояти голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія.
Анонімні телеграм-канали почали стрімко розвиватися після 2019 року, коли офіс президента заявив про намір спілкуватися із суспільством без посередників-журналістів. Цю ідею запропонував тодішній керівник Офісу президента Андрій Богдан. Тоді ж розпочався розквіт анонімних каналів, головною метою яких був вплив на владу та нав'язування їй власних ідей.
Показовим прикладом стало публічне запрошення народним депутатом від «Слуги народу» Бужанським проросійського телеграм-каналу «Резидент» на засідання провладної фракції. Політик називав цей канал «молодшим крилом офісу президента». У 2021 році Служба безпеки України повідомила про викриття агентурної мережі російських спецслужб, до якої входили, зокрема, канали «Легитимный» і «Резидент». За версією слідства, їх використовували для дискредитації органів влади, штучного створення соціальної напруги та впливу на державну політику.
Попри це, телеграм-канали залишилися потужним гравцем на «ринку впливу на владу». Симптоматично, що Андрій Богдан, який сам свого часу запустив комунікацію влади без журналістів, у 2024 році пішов на зустріч із посередником — адміністратором провладного каналу «Джокер» Романом Кравцем. На цій зустрічі був присутній і Сеяр Куршутов, якого радник міністра оборони Сергій Стерненко вважає організатором інформаційної атаки на самого Стерненка та Міністерство оборони загалом. За словами Стерненка, кампанія пов'язана з невдоволенням Куршутова змінами в політиці закупівель.
Вплив телеграму в Україні стрімко зростає. За даними «Інтерньюз-Україна», у 2025 році новини із соціальних мереж отримували 86% українців, тоді як аудиторія телебачення за десять років скоротилася з 85% до 33%. Телеграм став джерелом новин для 72% опитаних і перетворився на найвпливовіший майданчик країни, через який тепер проводяться, зокрема, чорні піар-кампанії.
Великі бренди звертаються до анонімних каналів через величезну аудиторію, дешеві охоплення та швидку реакцію. Лише аудиторія «Трухи» сягає кількох мільйонів користувачів, тому такі ритейлери, як АТБ та «Новус», були зацікавлені в рекламі там. Однак за яскравою аватаркою та десятком емодзі зазвичай не стоїть редакція, а лише кілька технічних адміністраторів, які одночасно публікують новини, продають рекламу, виконують політичні замовлення та вирішують, кого сьогодні підтримувати, а кого критикувати.
Читач не бачить авторів дописів, не знає власників і спонсорів каналу, не розуміє, де редакційний матеріал, а де оплачена політична атака. У разі дезінформації споживач не має жодних механізмів захисту — ні контактів редактора, який несе відповідальність, ні власника медіаресурсу. Купуючи рекламу в анонімного каналу, компанія оплачує не лише доступ до аудиторії, а й усю інфраструктуру: адміністраторів, закупівлю трафіку, мережу регіональних каналів і можливість паралельно проводити політичні кампанії без автора та відповідальності. У деяких випадках бізнес опосередковано фінансує атаки на державні інституції, зокрема на міністра оборони країни, що воює.
Рішення АТБ знакове тим, що великий рекламодавець уперше за тривалий час поставив анонімним ресурсам просте запитання: хто вони такі і куди йдуть рекламні гроші. Це не означає, що бізнес має повністю відмовитися від телеграму. Альтернативою анонімним каналам можуть стати телеграм-канали легальних медіа, які відкривають власні майданчики, дотримуються редакційних стандартів і несуть відповідальність за опубліковане.
