Прем’єр-міністр Литви Міндаугас Сінкявічюс звернувся до Міністерства освіти, науки та спорту з пропозицією переглянути загальноосвітні програми, вилучити з них твори російського вченого Михайла Ломоносова і натомість включити до навчання твори Тараса Шевченка. Глава уряду вважає, що литовські школярі не повинні формувати уявлення про патріотизм і громадянськість на основі творів авторів, пов’язаних із російською імперською ідеологією. Відповідне звернення скероване до відомства, яке формує державну політику у шкільній освіті.

Сінкявічюс хоче, щоб українська класика посіла помітніше місце в литовській школі. На його думку, знайомство з творчістю Шевченка допоможе молоді краще зрозуміти історію та самобутність українського народу, а також літературні тексти, які відіграли важливу роль у формуванні української ідентичності. Йдеться не лише про вилучення Ломоносова з переліку, а й про наповнення програми творами, що відображають національні цінності та досвід держав-партнерів.

Пропозиція з’явилася на тлі ширшої дискусії в Литві щодо впливу російської імперської спадщини на освіту та суспільну пам’ять. Після початку повномасштабної війни Росії проти України країни Балтії активізували перегляд підходів до викладання історії та культури. Вони приділяють більше уваги власній національній спадщині, а також культурі держав-партнерів. Для Литви це означає, зокрема, посилення української тематики в освітньому процесі.

Оновлені у 2022 році навчальні програми вже викликали критику через список рекомендованої літератури. Критики заявляли, що в переліку стало більше російських авторів, ніж у попередній редакції, водночас українська література в ньому була представлена недостатньо. Через це звучали заклики додати до програм твори українських класиків, зокрема Тараса Шевченка.

Затверджені у 2022 році програми стали предметом суспільного обговорення ще до нинішньої ініціативи. Суперечки навколо списку літератури показали, що питання культурного канону залишається чутливим для освітньої спільноти. Пропозиція прем’єра додає до дискусії новий акцент, пов’язаний із роллю української культури в литовській школі.

У Міністерстві освіти, науки та спорту Литви раніше наголошували, що вивчення творів російських авторів не є обов’язковим. Вчителі можуть самостійно обирати літературні твори авторів різних країн, тож остаточне рішення щодо наповнення програми значною мірою залежить від педагогів. Це означає, що окремі школи можуть запроваджувати твори Шевченка вже зараз, навіть без зміни загальнодержавного переліку. Водночас ініціатива прем’єра може змінити підхід до формування рекомендацій на державному рівні.

Якщо міністерство погодиться з пропозицією, зміни можуть торкнутися чинних програм, затверджених у 2022 році. Це означатиме, що замість творів Ломоносова, який свого часу прославляв імперські війни Росії, школярі вивчатимуть українську класику. У литовському суспільстві це питання розглядають у межах ширшої теми перегляду ролі російської культури в школах.

Дискусія навколо шкільних програм у Литві триває вже кілька років. Вона стосується не лише того, яких авторів вивчають учні, а й того, які цінності транслює освітня система. Пропозиція прем’єра додати Шевченка є частиною цього процесу, що має на меті посилити зв’язок литовської школи з культурою держав-партнерів, зокрема України.