Суспільство 4 хв читання
Хибні тривоги в застосунку Повітряна тривога заблокували Київ і розкрили слабкі місця системи оповіщення
У ніч на 1 листопада 2026 року застосунок для сповіщень про повітряну тривогу надіслав у Києві 122 хибні сигнали за сім хвилин, а у Львівській області вуличні гучномовці відтворили сигнал про радіаційну небезпеку. Колонка Любові Цибульської розглядає, наскільки Україна готова до загроз, яких ще не переживала.
Мирослава РуденкоРедакторка новин
У ніч на 1 листопада 2026 року застосунок для сповіщень про повітряну тривогу за сім хвилин надіслав у Києві 122 хибні сигнали. Почалося о 22:47 з попередження про радіаційну небезпеку, далі з’явилися повідомлення про хімічну загрозу, вуличні бої та, наостанок, російськомовне «ядерне попередження». Для мільйонів людей цей застосунок щодня є основним джерелом інформації про небезпеку, тож одна атака на нього може зачепити багатьох одразу.
Того ж вечора у Львівській області вуличні гучномовці після збою відтворили сигнал «небезпека радіації». Як повідомлено, застосунок було зламано. Створили його у 2022 році приватні розробники разом із Міністерством цифрової трансформації. Офіційно це лише додатковий канал оповіщення, а не єдина система попередження населення, проте саме на нього покладаються найбільше.
Окрема проблема полягає в тому, що далеко не всі розуміють, як діяти під час хімічної тривоги. Важкі за повітря гази можуть накопичуватися в підвалах, і саме укриття в них у такій ситуації може бути небезпечним. Цибульська звертає увагу на те, що школи, котельні та голови сіл часто не мають планів дій на першу годину після сигналу. Без таких планів навіть точне попередження не перетворюється на конкретні кроки для людей.
Авторка нагадує, що в лютому 2022 року Україна продемонструвала сильну спонтанну самоорганізацію та волонтерство. Проте спонтанність не дорівнює тотальній обороні, яка потребує законів і чітко визначених ролей. Для порівняння вона наводить досвід Фінляндії, де концепція тотальної оборони сформувалася після Зимової війни 1939–1940 років. Від 1961 року там чотири рази на рік проводять курси національної оборони: понад 10 тисяч випускників національних курсів і близько 60 тисяч регіональних. У вересні 2026 року на одному з таких курсів навчалася й дружина президента Фінляндії.
Швеція після холодної війни скоротила систему тотальної оборони, а з 2020 року почала відновлювати її. Формально до неї залучені мешканці віком від 16 до 70 років. У брошурі 2024 року шведська влада попереджала, що населення має бути готове щонайменше тиждень обходитися власними силами. Цибульська вважає, що Україні бракує саме інституціоналізації громадської енергії: координація досі тримається переважно на особистих зв’язках.
За даними, наведеними в колонці, готовність воювати в березні 2022 року заявляли 80 відсотків опитаних, а у вересні 2025 року серед людей без військового досвіду таку готовність висловили 54 відсотки. Законодавчі норми в Україні, за її оцінкою, в основному є. Проблема в тому, що інституції не скоординовані між собою. Громадські лідери, за її словами, можуть налагодити взаємодію бізнесу, НГО та комунальних служб і без нових законів.
Цю ідею втілює програма «Тотальна оборона: лідерство для стійкої України», яку реалізують Join Ukraine та Український католицький університет. Серед партнерів програми шведське Агентство з фінансової підтримки оборонної співпраці та Агентство психологічної оборони. Пілотна група об’єднала військових, посадовців, представників бізнесу, медіа та НГО. Наступний набір запланований на осінь 2026 року. Авторка колонки Любов Цибульська є директоркою Join Ukraine.
Джерело: pravda.com.ua
8
