Президент Володимир Зеленський підписав указ про призначення колишнього міністра внутрішніх справ Ігоря Клименка секретарем Ради національної безпеки і оборони України. «Призначити Клименка Ігоря Володимировича Секретарем Ради національної безпеки і оборони України», — ідеться в указі №694.
Призначення стало очікуваним: ще в липні Зеленський повідомляв, що запропонував Ігорю Клименко цю посаду. Тоді ж, під час підготовки до оновлення Кабінету міністрів, колишнього очільника МВС розглядали як одного з кандидатів на посаду міністра оборони. Зрештою для нього знайшли іншу посаду у сфері національної безпеки.
Клименко очолював Міністерство внутрішніх справ із 7 лютого 2023 року, після загибелі попереднього міністра Дениса Монастирського. До цього, з вересня 2019 року, він керував Національною поліцією України. У квітні 2026 року, після теракту в Голосіївському районі Києва, у Верховній Раді реєстрували проєкт постанови про звільнення Клименка з посади міністра, однак профільний комітет цю ініціативу не підтримав.
Призначення відбулося на тлі масштабної ротації у вищому керівництві держави. 12 липня Зеленський оголосив про рішення оновити склад Кабінету міністрів. Того самого дня прем'єр-міністерка Юлія Свириденко подала у відставку, пояснивши це необхідністю оновлення уряду після розмови з президентом. 14 липня Верховна Рада відправила у відставку Свириденко та весь її Кабмін. Президент запропонував їй посаду посла у США, однак вона не поспішала погоджуватися.
Ще до відставки уряду з'явилася інформація, що свою посаду може втратити міністр оборони Михайло Федоров. На засіданні фракції «Слуга народу» Зеленський назвав причини такого рішення, зокрема розбіжності у баченні ведення війни між Федоровим і тодішнім головнокомандувачем Збройних сил України Олександром Сирським. 16 липня Верховна Рада призначила новий склад Кабміну на чолі з Сергієм Корецьким, ексглавою «Нафтогазу».
На місце Федорова спершу розглядали саме Ігоря Клименка. Зеленський тоді заявляв, що ще не подав до парламенту його кандидатуру, але вважає, що колишній очільник МВС спроможний подолати «ганебні бусифікаційні моменти» під час мобілізації. Утім, пізно ввечері того самого дня президент повідомив, що запропонує парламенту призначити міністром оборони генерал-майора СБУ Євгенія Хмару, який на той час виконував обов'язки голови СБУ. Згодом Хмара став міністром оборони, спершу у статусі тимчасово виконуючого обов'язки.
Рішення про звільнення Федорова викликало масові протести в Києві, неподалік від Офісу президента, та в низці інших міст по всій країні. Учасники акцій просили владу повернути Федорова на посаду в новому уряді. Крім того, у відставку подали один народний депутат і заступник командувача Повітряних сил. Новим міністром внутрішніх справ став Іван Вигівський, який до того обіймав посаду очільника Національної поліції. Він змінив на цій посаді Клименка, який перейшов до РНБО.
Клименко обійняв посаду, яку раніше займав Рустем Умєров. Зеленський підтвердив, що Умєров незабаром очолить Службу зовнішньої розвідки. Відповідний указ №695 вже оприлюднено. Про це президент розповів під час щорічної наради керівників дипломатичних представництв України, на якій зібралися понад 100 дипломатів. За словами Зеленського, на новій посаді Умєров координуватиме укладення дронових угод: Україна вже має такі домовленості з дев'ятьма країнами і веде переговори ще з п'ятнадцятьма. Вони передбачають не лише експорт українських безпілотників, а й інтеграцію вітчизняних дронових технологій захисту в оборонні системи країн-партнерів. «Умєров буде координувати цю роботу, а не лише Близький Схід», — зазначив президент. Умєров також продовжить займатися питаннями дипломатії, зокрема переговорним процесом зі США.
Кадрові зміни в розвідці розпочалися раніше: 2 січня Зеленський звільнив Олега Іващенка з посади голови СЗР і призначив його начальником Головного управління розвідки. У лютому виконувачем обов'язків голови Служби зовнішньої розвідки став перший заступник відомства Олег Луговський.
