Політика 3 хв читання
Рада схвалила зміни до закону про освіту, що розблокували кластери 2 і 3 для України
Верховна Рада ухвалила зміни до закону про освіту, які дозволили всім країнам ЄС погодити відкриття кластерів 2 і 3 на переговорах про вступ України. Водночас США тиснуть на Київ, аби той припинив удари по російських НПЗ в обмін на мирні переговори.
Оксана ШаповалКореспондентка
Верховна Рада України у понеділок, 12 жовтня, схвалила в обох читаннях та в цілому зміни до закону про освіту, які були необхідною умовою для розблокування переговорів про вступ до Європейського Союзу. Це рішення дозволило зняти вето Угорщини, яка раніше блокувала відкриття кластерів 2 та 3.
Про це повідомив міністр Ірландії у справах Європи Томас Бірн, країна якого зараз головує в Європейській раді. За його словами, всі держави-члени ЄС погодилися відкрити кластери 2 і 3 для України та Молдови. Для Албанії буде закрито розділи 17, 18 і 19, а для Чорногорії — розділ 20. Бірн назвав 13 жовтня «супервівторком» для Албанії, Молдови та України.
Йдеться про кластери «Внутрішній ринок» та «Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання». Раніше, 14 липня, Україна та ЄС погодили відкриття кластера 6 «Зовнішні відносини». Перший кластер із шести — «Основи» — Україна відкрила 15 червня. Таким чином, попри тривалий опір Угорщини, Київ зміг просунутися ще на два кроки в євроінтеграційному процесі.
Водночас на іншому напрямку зовнішньої політики США посилюють тиск на Україну. Спецпредставники президента Дональда Трампа — Стів Віткофф та Джаред Кушнер — під час зустрічі в Маямі заявили українським чиновникам, що угода про експорт російського дизеля є частиною спроби повернути Москву за стіл переговорів про припинення війни. Про це повідомляє Reuters із посиланням на джерела.
За словами співрозмовників, американська сторона дала зрозуміти, що Володимир Путін не готовий до переговорів, але угода щодо дизеля може «пом'якшити» його позицію, оскільки «надсилає сигнал про те, що Трамп відкритий для співпраці» з Росією. Одне з джерел, близьке до Кремля, підтвердило, що ця угода є «способом повернути Росію» до переговорного процесу.
Українські чиновники поставилися до такого підходу скептично, вважаючи його використанням ділових домовленостей для умиротворення агресора. Водночас на зустрічі обговорювалися гарантії безпеки для України, а також фонди відновлення та необхідність формалізувати інвестиційні плани. Сторони не досягли формальної домовленості, але українська делегація дала зрозуміти, що готова погодитися на енергетичне перемир'я за умови, що на це піде й Росія.
Тим часом глава МЗС Польщі закликав Дональда Трампа чинити тиск на Росію, а не на Україну. Ця заява пролунала на тлі активних дипломатичних зусиль Вашингтона, спрямованих на відновлення тристоронніх переговорів. Джерело, близьке до Кремля, заявило, що Путін повернеться за стіл переговорів лише тоді, коли «отримає 11% Донбасу, що залишилися, що зможе представити всередині країни як перемогу».
Україна, зі свого боку, неодноразово наголошувала, що не передасть Росії жодних територій, а відправною точкою мирної угоди може стати заморозка війни поточною лінією фронту. Таким чином, попри певний прогрес у євроінтеграції, питання завершення війни залишається далеким від розв'язання, а тиск на Київ з боку союзників лише посилюється.
4
