Політика 5 хв читання
Рада має ухвалити закон про SEPA до середини листопада: під загрозою 1,4 млрд доларів допомоги
Україна ризикує втратити близько 1,4 млрд доларів міжнародного фінансування, якщо Верховна Рада не ухвалить законопроєкт №14327-д, необхідний для приєднання до єдиної зони платежів у євро SEPA. Реформа обіцяє бізнесу та громадянам економію на комісіях за перекази, але документ застряг у парламенті.
Любомир ДовженкоАналітик
Верховна Рада до середини листопада має ухвалити законопроєкт №14327-д, який відкриває Україні шлях до єдиної зони платежів у євро SEPA. Від цього рішення залежить отримання близько 1,4 млрд доларів міжнародної допомоги, а також запуск дешевших переказів у євро для бізнесу та громадян. Якщо документ не буде ухвалено вчасно, країна ризикує втратити фінансування від ЄС і Світового банку.
Приєднання до SEPA в Україні називають «фінансовим безвізом». Воно дозволить переказувати й отримувати євро між Україною та ЄС швидше й дешевше. З реформою пов’язано виділення майже 400 млн доларів від ЄС у межах програми Ukraine Facility за виконання умови щодо SEPA, а також близько 1 млрд доларів від Світового банку. У парламентському підкомітеті з протидії легалізації коштів називають іншу цифру по Світовому банку — під загрозою 800 млн доларів за програмою DPL-2.
Народна депутатка від «Слуги народу» Ольга Василевська-Смаглюк пояснила, що законопроєкт був передбачений ще в DPL-1, але тоді не виконаний, і Світовий банк «пробачив» це Україні. Проте переніс умову в DPL-2 і чітко дав зрозуміти: кроку назад не буде. «Якщо цю норму не виконати в межах DPL-2, Україна просто не побачить цих 800 мільйонів доларів», — зазначила вона.
Є й жорсткий часовий чинник. Основні вимоги Регламенту ЄС 2024/1624 — оновленого пакета правил боротьби з відмиванням коштів — почнуть діяти з 10 липня 2027 року під контролем нового європейського органу AMLA. Тоді умови входу до SEPA стануть суворішими: з’являться додаткові вимоги щодо санкційних перевірок і перевірки кінцевих бенефіціарів. «Порівняно з тим, що нам доведеться впроваджувати згодом, цей законопроєкт — доволі м’який», — наголошує Василевська-Смаглюк. За її словами, після ухвалення закону й підпису президента SEPA прийматиме Україну як державу, а далі кожен банк окремо подаватиме документи до Європейської платіжної ради.
Економіст Центру економічної стратегії Богдан Слуцький додає: якщо Україна не встигне підготуватися, законодавство доведеться переробляти під жорсткіші правила, а запуск SEPA, найімовірніше, зсунеться з 2028 року щонайменше на 2029-й. Він нагадав, що Україна вже поєднувала інтеграцію з подальшими реформами: у 2017 році отримала туристичний безвіз, хоча вдосконалення прикордонного управління тривало, а у 2022-му ЄС відкрив свій ринок для українських товарів ще до завершення митної реформи.
За оцінками Міністерства фінансів, приєднання до SEPA дозволить щороку економити 70–100 млн євро на комісіях. Аналітики називають більшу цифру — до 200 млн євро, що становить близько 10 млрд гривень. Для малого й середнього експортера, за даними Нацбанку, це в середньому до 4 тис. євро економії на рік. Найбільше відчують зміни ті, хто платить за малі суми. За оцінкою Василевської-Смаглюк, переказ до 200 євро нині коштує в середньому близько 20 євро, а після вступу до SEPA комісія може скоротитися до нуля. Переказ на 20 тис. євро, який для бізнесу коштує близько 200 євро, обійдеться в кілька євро.
Нацбанк наводить інший приклад: переказ 500 євро з України на рахунок у Польщі зараз може коштувати 15–50 євро, бо платіж проходить через кілька фінансових установ. Для виробників економія — це ще й питання конкурентоспроможності. Якщо харківський виробник продає футболку за 20 євро, європейський покупець зараз платить ще приблизно 20 євро за сам платіж, тобто 40 євро загалом. Після вступу до SEPA футболка разом із комісією коштуватиме близько 21 євро. За оцінками Нацбанку, зниження транзакційних витрат і стимулювання експорту ІТ-послуг додадуть близько 0,3% ВВП за паритетом купівельної спроможності в перший рік після запуску SEPA-переказів. Українські підприємства отримають простіший вихід на ринок із 500 млн споживачів.
Технічно до впровадження SEPA, за словами Василевської-Смаглюк, майже все готово. «За інформацією, якою я володію, 57 із 59 українських комерційних банків уже технічно готові приєднатися до SEPA. Вони чекають лише на ухвалення відповідного профільного законодавства парламентом», — зазначила депутатка. Нацбанк обережніший у строках: за його опитуванням, більшість банків вбачають можливість технічного підключення протягом 6–12 місяців з дати приєднання України до SEPA. Ще 6–12 місяців, за практикою, займає розгляд заявки в Європейській платіжній раді. Побоювання, що банки втратять комісійні доходи, регулятор не поділяє: європейські банки не протидіють приєднанню України, а банки-кореспонденти за нової моделі зменшують власні витрати й пропонують нижчі тарифи на підключення.
12
