Політика 3 хв читання
Німеччина готова передавати Україні дані про військовозобов’язаних чоловіків
Голова МЗС Німеччини Йоганн Вадефуль заявив, що Берлін може допомогти Україні ідентифікувати чоловіків призовного віку, які перебувають у країні, та передавати відповідні дані Києву. Повернення, за його словами, має відбуватися без примусу.
Кирило ФедорчукПолітичний оглядач
Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль заявив, що німецький уряд готовий допомогти Україні у питанні повернення чоловіків призовного віку, які перебувають на території ФРН. У інтерв’ю виданню Bild він наголосив, що Берлін може використовувати наявні дані реєстрації таких осіб та передавати їх українській стороні, однак сам процес має відбуватися «без примусу».
Вадефуль погодився з вимогою голови Християнсько-соціального союзу Маркуса Зьодера про те, що українські чоловіки призовного віку, які зараз живуть у Німеччині, повинні повернутися в Україну. За словами міністра, німецька влада володіє інформацією про те, хто саме перебуває в країні, зокрема хто отримує соціальні виплати, зареєстрований за місцем проживання чи має відповідний статус. «Адже відомо, хто тут живе, хто, наприклад, отримує соціальні виплати або хто зареєстрований тут і має статус проживання», — пояснив він.
Міністр припустив, що на основі цих даних український уряд міг би надсилати чоловікам, які перебувають у Німеччині, листи із закликом повернутися додому. «Я вважаю, що це питання можна і треба порушувати», — сказав Вадефуль, водночас наголосивши, що повернення має бути добровільним.
Окрім теми військовозобов’язаних, голова німецького МЗС висловився щодо оборонної співпраці. Він зазначив, що Україна повинна купувати більше зброї в німецьких компаній. Вадефуль пояснив це тим, що Німеччина є найбільшим донором Києва, а отже, має право розраховувати на замовлення для власного оборонного сектора. «Наразі ми не повністю задоволені обсягом замовлень, які отримуємо в Німеччині», — заявив міністр.
Заява Вадефуля пролунала на тлі нещодавнього загострення відносин між Берліном і Москвою. Німеччина звинуватила Росію в організації спроби дронової атаки на аеропорт Лейпциг/Галле в серпні. За словами влади, тоді ледь вдалося уникнути масштабної катастрофи. Росія ці звинувачення заперечила. У відповідь Берлін наказав закрити російське консульство в Бонні та російський культурний центр у столиці. Голова МЗС РФ Сергій Лавров назвав звинувачення Німеччини «початком справжньої війни». Вадефуль, своєю чергою, відкинув ці слова, зауваживши: «Ми мали відреагувати. Це зрозуміло всім».
Питання повернення українських чоловіків призовного віку обговорюється на тлі змін у міграційній політиці Євросоюзу. Наприкінці липня ЄС продовжив дію тимчасового захисту для українців до 4 березня 2028 року. Водночас запроваджено нововведення: новоприбулі військовозобов’язані громадяни України зможуть претендувати на статус лише за відсутності проблем із військово-обліковими документами. Німеччина вже відмовляє частині українських чоловіків у тимчасовому захисті — нові правила стосуються тих, хто прибув до країни після 31 липня 2026 року. Крім того, ЄС загалом посилив умови тимчасового захисту: без штампу про перетин кордону в паспорті можуть виникнути проблеми з оформленням статусу.
